06.08.2015
Візит литовських експертів до Національної академії аграрних наук України
Національну академію аграрних наук України відвідала делегація литовських експертів в рамках реалізації проекту «Покращення адміністративних та інституційних можливостей Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України».
На початку зустрічі, Михайло Бащенко, віце-президент аграрної академії презентуючи діяльність НААН, окреслив загальні напрямки, та зазначив, що «основними задачами академії є фундаментальні дослідження у всіх галузях сільського господарства, та координація реалізації результатів досліджень у вітчизняному агропромисловому секторі».
Ольга Шаповал, начальних міжнародного відділу НААН, поінформувала про головні аспекти наукового співробітництва. «В грудні 2014 року НААН та Литовська академія наук підписали угоду, яка рамочно формує напрямки наших співвідношень. Ми прагнемо залучити як можна більше зацікавлених виконавців з українського боку, та сподіваємось на відповідні наміри з литовської сторони» - зазначила вона.
Основні напрямки розвитку міжнародного співробітництва в умовах асоціації з Євросоюзом окреслив Максим Мельничук, віце-президент НААН. Він позначив спільні нагальні проблеми в тваринництві. «Сьогодні в Україні важка ситуація в тваринництві, є загроза епідемії африканської чуми. Ця проблема актуальна і для України, і для країн Балтії, і для ЕС в цілому. Тому, пропоную провести спільну роботу з аналізу потенціалу епідемії та моніторингу ситуації. Це мало б практичну соціальну значимість.» – запропонував він. Також, зі слів Мельничука, практичне значення для України має і литовський досвід держпідтримки тваринництва (близько 25 млн. євро на рік).
Серед основних пунктів такого співробітництва фахівці зазначили адаптацію законодавства племінної справи до вимог ЄС, систему збору інформації та обробки інформації по племінним господарствам, систему оцінки якості та геномну селекцію, а також рибну галузь в цілому.
Вілюс Рекштіс, керівник проекту, начальник Державної служби з нагляду за племінним тваринництвом при міністерстві сільського господарства Литовської Республіки розповів про досвід взаємодії аграрної науки та бізнесу: «З початку минулого року в Литві існує комітет при міністерстві, який регулює баланс між науковими можливостями та потребами бізнесу. Це може бути, ідеєю нашої спільної справи. Стосовно питання контролю якості – в країні існують пункти контролю та координації. Так, при інститутах діють лабораторії з комплексної оцінки якості продукції. В правовому полі питання племінної справи регулює закон племінної справи, який містить права та обов’язки кожного підприємства. Щодо оцінки генома, світові експерти рекомендують робити її в країні походження породи тварини. Взагалі, контроль та координація ведеться у чотирьох напрямках – кількість, якість, перемінна справа та інновації в науці».
Основні пункти співробітництва викладено в протоколі про наміри, який був підписаний наприкінці зустрічі.
На початку зустрічі, Михайло Бащенко, віце-президент аграрної академії презентуючи діяльність НААН, окреслив загальні напрямки, та зазначив, що «основними задачами академії є фундаментальні дослідження у всіх галузях сільського господарства, та координація реалізації результатів досліджень у вітчизняному агропромисловому секторі».
Ольга Шаповал, начальних міжнародного відділу НААН, поінформувала про головні аспекти наукового співробітництва. «В грудні 2014 року НААН та Литовська академія наук підписали угоду, яка рамочно формує напрямки наших співвідношень. Ми прагнемо залучити як можна більше зацікавлених виконавців з українського боку, та сподіваємось на відповідні наміри з литовської сторони» - зазначила вона.
Основні напрямки розвитку міжнародного співробітництва в умовах асоціації з Євросоюзом окреслив Максим Мельничук, віце-президент НААН. Він позначив спільні нагальні проблеми в тваринництві. «Сьогодні в Україні важка ситуація в тваринництві, є загроза епідемії африканської чуми. Ця проблема актуальна і для України, і для країн Балтії, і для ЕС в цілому. Тому, пропоную провести спільну роботу з аналізу потенціалу епідемії та моніторингу ситуації. Це мало б практичну соціальну значимість.» – запропонував він. Також, зі слів Мельничука, практичне значення для України має і литовський досвід держпідтримки тваринництва (близько 25 млн. євро на рік).
Серед основних пунктів такого співробітництва фахівці зазначили адаптацію законодавства племінної справи до вимог ЄС, систему збору інформації та обробки інформації по племінним господарствам, систему оцінки якості та геномну селекцію, а також рибну галузь в цілому.
Вілюс Рекштіс, керівник проекту, начальник Державної служби з нагляду за племінним тваринництвом при міністерстві сільського господарства Литовської Республіки розповів про досвід взаємодії аграрної науки та бізнесу: «З початку минулого року в Литві існує комітет при міністерстві, який регулює баланс між науковими можливостями та потребами бізнесу. Це може бути, ідеєю нашої спільної справи. Стосовно питання контролю якості – в країні існують пункти контролю та координації. Так, при інститутах діють лабораторії з комплексної оцінки якості продукції. В правовому полі питання племінної справи регулює закон племінної справи, який містить права та обов’язки кожного підприємства. Щодо оцінки генома, світові експерти рекомендують робити її в країні походження породи тварини. Взагалі, контроль та координація ведеться у чотирьох напрямках – кількість, якість, перемінна справа та інновації в науці».
Основні пункти співробітництва викладено в протоколі про наміри, який був підписаний наприкінці зустрічі.
Пошук:
21.09.2015
Польська модель розвитку села може бути застосована в Україні
15.09.2015
Молочна криза в ЄС: дно досягнуто?
11.09.2015
Вітчизняна селекція може конкурувати із іноземною, - Ярослав Краснопольський
10.09.2015
Поголів'я ВРХ в Україні до кінця року зменшиться на 12,2%
08.09.2015
Україна зможе експортувати продукцію в ЄС без додаткових перевірок
Новини України 861 — 865 з 899
Початок | Поперед. | 171 172 173 174 175 | Наст. | Кінець
