На засіданні Бюро Президії НААН розглядали інноваційні підходи до виробництва вітчизняного зерна рису

Відбулося засідання Бюро Президії Національної академії аграрних наук, присвячене інноваційним підходам до виробництва вітчизняного зерна рису. Із доповіддю на цю тему виступив директор Інституту рису НААН Володимир Дудченко.

Бюро Президії НААН зазначає, що дослідження зі створення інноваційних рішень у рисівництві для забезпечення сталого зростання виробництва зерна рису в Україні є актуальними.

В останні роки площі вирощування рису в Україні були у межах 11,2-12,7 тис. га з незначним зниження в останні два роки через низьку ціну імпортного рису та зростання вартості матеріальних ресурсів. Виробництво цієї культури в середньому за останні три роки становило 61,5 тис. тонн зерна, при цьому експорт у 2020 р. становив 112,2 тис. тонн крупи рисової шліфованої. Таким чином, власне виробництво крупи рисової в Україні становить біля 35 %, що свідчить про значну імпортозалежність галузі.

В Україні рис вирощується на рисових зрошувальних системах із застосуванням зрошення за типом «постійного затоплення», тобто водний режим має промивний характер з усіма наслідками – вимивання у підґрунтові води водорозчинних сполук, у т.ч. і добрив, зокрема азотних. У ґрунтах рисових чеків активно відбуваються процеси нітрифікації та денітрифікації, що приводить до непродуктивних втрат азоту, забруднення водних джерел та збільшення викидів парникових газів в атмосферу.

Проведені науковцями Інституту рису НААН дослідження підтверджують, що застосування інгібіторів нітрифікації у рисівництві дозволяє зменшити вилуговування нітратів на 16 %, обсяги викидів оксиду азоту на 51 %, а їхнє застосування у системі удобрення рису забезпечує отримання додаткового врожаю у межах 1,2 т/га, або 8400 тис. грн/га.

Окремим є питання відсутності на українському ринку рисової крупи ароматичних сортів вітчизняної селекції, тому в Інституті розпочато роботу зі створення вітчизняних ароматичних сортів рису. З цією метою у рамках міжнародної співпраці до селекційного процесу залучено 13 зразків рису з групи Basmati, отриманих з колекції Міжнародного інституту рису (IRRI). Отримано 5 гібридних популяцій, які будуть використано для наступного цільового добору.

Разом з тим, подальші наукові дослідження у галузі рисівництва потребують вирішення ряду завдань. Актуальними залишаються питання щодо реалізації створених інноваційних рішень у практичній сфері рисівництва, невирішеною залишається проблема засміченості червонозерними формами насіннєвих та товарних посівів, збільшується відсоток вирощування незареєстрованих сортів іноземної селекції.

Висока імпортозалежність внаслідок втрати рисових систем та зменшення через це валового виробництва продовжує негативно впливати на рівень внутрішніх цін на продукцію рисівництва.

Залишається недостатнім рівень співпраці вчених у питаннях міжнародного співробітництва у сфері селекції та технологій, а також взаємодії з країнами-виробниками рису щодо торгівлі насінням рису.

Враховуючи вищевикладене Бюро Президії НААН постановляє:

1. Діяльність Інституту рису НААН з питань інноваційних підходів до виробництва вітчизняного зерна рису визнати задовільною.

2. Відділенню рослинництва (Кондратенко П.В.) спільно з Інститутом рису НААН (Дудченко В.В.):

розробити та подати до Міністерства аграрної політики та продовольства України пропозиції щодо зниження імпортозалежності галузі (до 1 травня 2022 р.);
розробити «Програму розвитку рисівництва до 2030 р.» з урахуванням потреб України у споживанні продукції рисівництва та сучасних тенденцій у низьковуглецевому землекористування (до 1 червня 2022 р.);.

3. Інституту рису НААН:

розробити технології виробництва органічної продукції рисівництва з використанням форм добрив із контрольованим вивільненням парникових газів (до 1 грудня 2024 р.);
удосконалити кліматично орієнтовані технології вирощування рису (до 1 грудня 2023 р.);
розширити наукові дослідження із застосування безпілотних літальних апаратів (до 1 грудня 2025 р.);
продовжити селекційну роботу зі створення інтенсивних високоврожайних сортів рису, адаптованих до нових умов вирощування (до 1 грудня 2025 р.);
створити вітчизняні ароматичні сорти рису (до 1 грудня 2025 р.);
активізувати співпрацю із зарубіжними профільними установами в галузі рисівництва для реалізації спільних науково-дослідних проектів та стажування наукових кадрів за кордоном (постійно);
забезпечувати більш результативну роботу з реалізації інноваційних рішень Інституту рису НААН у рисосійних аграрних підприємствах (постійно).

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на віцепрезидента НААН Роїка М.В.