На Бюро Президії НААН розглянули результати експерименту з впровадження стартапу Національного проєкту "Українська картопля"

На черговому засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України розглянули результати експерименту з впровадження стартапу Національного проєкту "Українська картопля".

На цю тему виступив директор Інституту інноваційної біоекономіки Сергій Володін та директор Інституту картоплярства НААН Микола Фурдига.

В Україні картопля за обсягами займає третє місце після пшениці і кукурудзи. Вітчизняна наукова школа має високопродуктивні сорти і технології, але не має ефективної ринково адаптованої системи розмноження і реалізації. На ринку панують іноземні експансії без карантинного і сертифікованого контролю, не адаптовані до місцевих умов і потреб.

Інститут інноваційної біоекономіки разом з Інститутом картоплярства у 2021 році провели експеримент щодо перевірки і демонстрації переваг вітчизняних сортів картоплі та технологій в умовах співпраці науки та бізнесу в форматі стартапу Національного проєкту "Українська картопля".

Бюро Президії НААН відмічає актуальність проблеми створення і практичної реалізації науково-інноваційної продукції картоплярства вітчизняної селекції на кластерних засадах державно-приватного партнерства на базі економічних і селекційних установ НААН за участю широкого кола виробників насіннєвого матеріалу і картоплі на професійній і аматорській основі, представників бізнесу, що забезпечує просування оригінальної продукції науки кінцевим споживачам в умовах високоринкової конкуренції і якісних вимог.

За результатами експерименту доведено:

вітчизняна наука картоплярства має затребувані ринком сорти і технології, які не поступаються найкращим іноземним аналогам;
бізнес зацікавлений в розмноженні і розповсюдженні високоякісного насіннєвого матеріалу вітчизняних сортів картоплі за прозорими «правилами гри» з сплатою роялті за комерційне використання селекційних досягнень;
населення, що вирощує 98% картоплі в Україні, потребує доступу до якісних насіннєвих ресурсів, виробництво яких може бути в кожній територіальній громаді;
фальсифікований товар під назвою український, вирощений в Україні, не є оригінальною продукцією вітчизняної селекційної школи, потрібний комплекс заходів щодо відродження смакових якостей традиційного українського столу для повернення населенню найулюбленіших блюд і гарантій безпеки.

Нагадаємо, на засіданні Бюро Президії НААН розглядали інноваційні підходи до виробництва вітчизняного зерна рису.

Читайте також: Через зміни клімату аграріям центральних областей радять вирощувати пшеницю та ячмінь замість проса та сої