Спалах сарани в Україні: науковець НААН назвав ключові причини

В Україні зафіксовано різкий спалах чисельності сарани, і науковці пов’язують його з поєднанням природних та антропогенних чинників. За словами кандидата сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Інституту зернових культур НААН Андрія Федоренка, основною передумовою стала поява великих площ пересохлих очеретяних масивів після підриву Каховської гідроелектростанції у 2023 році, що створило ідеальні умови для розмноження шкідника. Додатково ситуацію загострили спекотні та посушливі роки, а також наявність необроблених через війну полів.

Федоренко у статті для журналу The Ukrainian Farmer пояснив, що різке зростання чисельності сарани завжди пов’язане з комплексом факторів. Одним із визначальних він назвав утворення на пересохлих очеретяних ділянках відкритих та добре прогрітих площ із розрідженою рослинністю — саме такі місця ідеально підходять для відкладання яєць і формування так званих ворочок (кубушок).

Науковець нагадав, що після підриву Каховської ГЕС російськими військами 6 червня 2023 року великі території, які тривалий час були дном водосховища, опинилися без води. Вологі й теплі ґрунти з рясною очеретяною рослинністю, що сформувалися на цих площах, стали резерватом для розвитку сарани, заклавши основу нинішнього спалаху її чисельності через два роки.

Ще одним важливим чинником Федоренко назвав спекотні та посушливі сезони, які сприяють масовому розмноженню перелітної сарани. За його даними, аналіз температурного режиму у Запорізькій області у 2023–2024 роках засвідчив динамічне підвищення середньої декадної температури як загалом, так і у період активної вегетації (квітень–вересень) порівняно з багаторічними показниками. Так, середня декадна температура у вегетаційний період зросла на 1,1 та 3,9 °С, а сумарна активна температура (САТ) – на 176,5 та 776,5 °С відповідно.

За словами науковця, до поширення шкідника також призвела наявність великої кількості занедбаних та необроблених площ навколо очеретяних масивів, що утворилися після підриву греблі. Усе це відбувається на тлі більш спекотних літніх сезонів, пов’язаних із глобальними кліматичними змінами.