Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
24.12.2020

Як поліпшити стійкість до посухи, мінеральне споживання та продуктивність культур – поради науковців НААН та галузевих експертів в проекті «Живлення — в авангарді: від старту до врожаю»


Пошук альтернативи щодо застосування нових форм і видів добрив приводить нас до несправедливо забутих кремнієвих добрив. Підтвердженням цього є щорічний ріст їх виробництва на 20-30% і реалізації в Україні та й в країнах СНД.

Отже, мінеральне живлення культур — це не лише традиційне застосування головних елементів мінерального живлення – азоту (N), фосфору (P) та калію (K) або органічних добрив; надважливо забезпечити культури мезоелементами (Ca, Mg, S, Si, Cl, Na) та мікроелементами (Mn, Fe, Zn, B, Cu, Mo, Co, J) у їх критичні фенофази. Оскільки кожен елемент мінерального живлення відіграє свою фізіологічну роль у продуційних процесах культур. А їх дефіцит, як правило, призводить до погіршення стійкості культур до стресів і прояву хвороб, зниження врожайності та погіршення якості її товарної продукції.

Тому Agravery.com разом з компанією «UKRAVIT» продовжує спецпроект «Живлення — в авангарді: від старту до врожаю», в якому будуть розповідати про особливості застосування мікродобрив та їх вплив на культури, а також як з їх допомогою можна отримати щедрий, якісний врожай з високим економічним ефектом.

Незаслужено забутий мікроелемент… чи то мезоелемент?  Кремній в чистому вигляді був виділений ще на початку 19 століття, після цього йдуть його активні дослідження щодо застосування його в промисловості, медицині та сільському господарстві. Слід відзначити, що кремній займає друге місце за поширеністю хімічних елементів на землі. Його частка складає 27,6% від маси земної кори. Діоксид кремнію є найпоширенішою сполукою, а його силікати є основою гірських порід. Також кремній входить до складу клітин всіх без винятку культурних рослин. «Кремній – один із найпоширеніших хімічних елементів земної кори. Якщо ми візьмемо зародження та розвиток життя як у тваринному, так і в рослинному світі, він багато в чому починався, як не дивно, із сполуки кремнію. Тобто, кремній був одним з основних елементів, які використовували різні форми життя для свого існування. Поступово місце кремнію замінював кальцій. Але повністю кремній не був заміщений. Тому на сьогоднішній день кремній, як один із видів мезоелементів, займає певне місце в розвитку рослин. Він використовується в обмінних процесах, у формуванні білків ферментів тощо», – пояснив головний науковий співробітник Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, академік НААН України, професор Олександр Іващенко. 

Цікаво, що серед опитаних нами аграрних виробників кремній майже ніхто не застосовує. Лише прес-служба одного з агрохолдингів заявила, що кремній застосовують в якості добрива, але тільки у випадку, якщо він входить до складу комплексних добрив. В колах вітчизняних агрономів, на жаль, кремнієві добрива мають репутацію зайвих витрат. Однак слід пам’ятати, що кожен рік сільськогосподарськими рослинами виноситься від 20 до 700 кг кремнію (SiO2) з одного гектара. Разом із такими відомими макроелементами, як азот (N), фосфор (P) і калій (K) незворотно з кореневого шару ґрунту виноситься культурами й біогеохімічно активний кремній (Si). Науковці кажуть, що до 20 століття культури не відчували дефіциту кремнію (Si) у ґрунті, аж поки не почали активно застосовувати хімічно кислі мінеральні добрива, які погіршили доступність культурам кремнію.

Причини дефіциту кремнію вирощування високоврожайних сортів і гібридів культур, які потребують збалансованого мінерального живлення культур і мають виноси на одиницю товарної продукції;постійне застосування фізіологічно- та хімічно кислих мінеральних добрив, які підкислюють ґрунтовий розчин, що призводить до зменшення вмісту розчинного та легкодоступного культурам кремнію;різке зменшення застосування органічних добрив, що погіршує можливості гумінових речовин та оксиамінокислотам переводити важкорозчинні сполуки кремнію в доступні для культур форми;за окремим науковими дослідженням, за останні роки в десять разів зменшилась чисельність ґрунтової біоти, яка переводить важкодоступні культурам форми кремнію в легкодоступні та є джерелом добре засвоюваних органічних форм кремнію. Фізичний захисник Кремнієві добрива багатофункціональні. Їх активні форми формують імунну систему культурних рослин та роблять їх стійкими до біотичних та абіотичних стресів. Крім того, розділяють два типи впливу кремнієвих добрив на культури: фізичний та опосередкований через ґрунт. Коли кремній у вигляді мета- та ортосилікатів потрапляє на поверхню культур, він формує плівку, яка, своєю чергою, захищає культури від шкідників і спор збудників грибкових хвороб, також на 20-30%зменшується транспірація (випаровування води через листки) – плівка відбиває сонячні промені, що знижує температуру обробленої кремнієм культури на 2-70С градусів. Цей захисний бар’єр діє щонайменше 6–10 днів. Також відбувається зміцнення клітинних стінок шляхом біомінералізації кремнію, він запобігає виляганню, забезпечує жорсткість різних органів культур. Передпосівна обробка насіння та позакореневі осінні підживлення зернових озимих культур добривами Авангард Кремній Біл марок А і В покращують їх холодо- та морозостійкість, позитивно впливають на перезимівлю та їх активне відростання весною. Вплив зсередини   Встановлено, що вміст кремнію у коренях вищий, ніж в інших частинах культур. При додаванні кремнієвих добрив для кореневого живлення у ґрунт збільшується від 20% до 100% кількість вторинних і третинних корінців культур. Також кремній сприяє процесу фотосинтезу та позитивно впливає на вміст фітогормонів. Збільшує кількість ауксинів, гіберелінів, цитокінінів та зменшує вміст етилену – гормону старіння. Якщо кремній додати у фазі проростання (насіння), то мобілізується запаси білків, вуглеводів, що сприяє кращому живленню зародка та стимулюються процеси ділення клітин. Гарно зарекомендував себе кремній у протидії водному та хімічному стресам, яким може піддаватись культура під час вегетації. Накопичувана культурою монокремнієва кислота може полімеризуватися як у клітинному, так і в позаклітинному просторі тканин культур. Встановлено, що кремній має властивість накопичувати та зберігати воду в організмі культурних рослини завдяки формуванню полікремнієвих кислот та їх гелів. Доведено, що один атом кремнію (Si) в таких гелях може утримувати до 146 молекул води. Із урахуванням «витрат» поглинутого культурою кремнію на формування «скелету» і захисного шару в епідермісі, близько 20‒30 % наявного в організмі культур кремнію може брати участь в утворенні внутрішнього резерву води (Воронков та ін., 1978; Ahmad et al., 1992). Окрім цього, в ряді польових випробувань було показано, що стабільний вміст кремнію у процесі живлення культур підвищує стабільність їх ДНК та РНК. 

 Дослідники виявили, що кремній в організмі культур виконує функції не тільки їх захисту від надлишку натрію та важких металів, які вже накопичились у культурах, а й значно зменшує кількість токсичних солей, які можуть проникати у культури. Окрім того, кремній перешкоджає надходженню важких металів у культури з ґрунту та підвищує їх солестійкість.«Позакореневі підживлення кремнієвими добривами Авангард Кремній Біо, марки А або В вже пошкоджених культур, будь то хімічні пошкодження чи пошкодження шкідниками або хворобами, призводили до швидкого відновлення культур, вони набували благородного темно-зеленого кольору. Їх унікальні властивість в якості «антидепресанту» та поліпшувача споживання елементів мінерального живлення соєю проявлялись за спекотної погоди в умовах Південного Степу Херсонської області в Ново-Каховському районі в господарстві «Агробізнес», де позакореневі підживлення сої добривом Авангард Кремній Біо марки А разом із добривом Авангард Сірка+азот+мікро проводились  на площі понад 1000 га. Зрозуміло, що коли зовсім немає води у ґрунті, то добриво не допоможе, а ось в якості конденсатора працює відмінно», – розповів про результати досліджень кремнієвих добрив у польових умовах керівник напрямку розвитку продуктів і сервісів мікродобрив компанії «UKRAVIT», кандидат сільськогосподарських наук, Сергій Адаменко.  Біологічна ефективність та прорахований прибуток В компанії «UKRAVIT» пропонують концентровані рідкі кремнієво-калійні добрива Авангард Кремній Біо (марки А та В), які рекомендується застосовувати для позакореневого підживлення культур. Літери А і В означають різницю у співвідношенні щодо вмісту кремнію (Si) і калію (K). У добриві марки А міститься більше калію (К) та дещо менше кремнію (Si), в добриві під маркою В — навпаки. На початкових фенофазах культур, коли культурам потрібно більше кремнію, рекомендується застосовувати добриво Авангард Кремній Біо марки В. Наприкінці вегетації, коли потрібно підвищити вміст сухої речовини в плодах, покращити їх колір, смак, товарність або підвищити вміст білку в зерні, його натуру та інші товарні якості, варто застосовувати добриво марки А. «Хороший господар застосовує кремній на постійній основі заздалегідь, не чекаючи прояву негативних наслідків, викликаних стресами або дефіцитом мінерального живлення на культурах. Застосовувати добрива з вмістом кремнію від компанії «UKRAVIT» рекомендується у критичні фази росту та розвитку культур. Свідченням високої ефективності добрива Авангард Кремній Біо марки А є наукові дослідження на базі Інституту сільського господарства Західного Полісся на ячмені ярому на чорноземі типовому слабогумусованому в умовах Західного Лісостепу. Так, за передпосівної обробки насіння ячменю ярого добривом Авангард Кремній Біо, марки В у дозі 1,0 л/га та позакореневому його підживленні у фазі виходу в трубку добривом Авангард Кремній Біо марки А в дозі 1,5 л/га отримали врожайність ячменю 5,97 т/га проти 5,45 т/га на оброблюваному водою контролі, де приріст врожайності склав 0,47 т/га, або 8,6%. Маса зерна з колоса ячменю на обробленому варіанті становила 1,34 грами, тоді як на контролі (без обробки кремнієм) – 1,10 грам. Кількість зерен із колоса на обробленій ділянці на 4 зерна більша щодо контролю (22,1 шт.). Довжина колоса змінювалась на обробленій ділянці кремнієм і становила 9,4 см проти контролю– 8,6 см. Найвищою маса 1000 зерен (51,53 г) та натурна маса зерна (632 г/л), проти контролю 44,77 г та 611 г/л відповідно, були на варіанті за дворазового підживлення рослин ячменю добривами Авангард Кремній Біо марки В та А.  Читайте також: Льодовиковий період: як відобразяться крижані дощі на стані озимих.

Високу біологічну ефективність показує добриво «Авангард Кремній Біо марки А на культурі рису при його вивчені на базі Інституту Рису НААНУ. Так, за дворазового його застосування наприкінці фаз кущіння та трубкування дозами 2,0 та 1,0 л/га та за чотирьохразового підживлення рису добривом Авангард Кремній Біо, марка А – за передпосівної обробки насіння рису – дозою 1 л/т; за позакореневого підживлення рису у фазу кущіння – 6-7 листків – 2 л/га, за підживлення у фазі трубкування – перед викиданням волоті – 1,0 л/га та за позакореневе підживлення рису у фазі наливу зерна, було отримано врожайність – 6,80 т/га та 7,17 т/га відповідно проти оброблюваного водою контролю – 5,99 т/га. При цьому науково доведено, що окупність однієї витраченої гривні на добрива при підживленні зернових, круп’яних культур (пшениці, ячменю, сорго, проса, рису) складає від 1 до 10,6 грн. Тобто кожна витрачена гривня на добрива Авангард Кремній Біо додає вам 10,6 гривень прибутку. При перерахуванні на рисову крупу окупність однієї витраченої гривні становила 23,7грн», – заявив Сергій Адаменко.  Популяризувати високу ефективність добрив Авангард Кремній Біо марок А і В можна було б продовжити, проте рекомендуємо застосувати ці високоефективні добрива в технологіях вирощування культур, особливо в умовах посухи, і ви обов’язково досягнете успіху. 


Повернення до списку