Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Майже 90% диких квітучих рослин, понад 75% світових продовольчих культур і 35% сільськогосподарських земель залежать від запилювачів 22.05.2020

Майже 90% диких квітучих рослин, понад 75% світових продовольчих культур і 35% сільськогосподарських земель залежать від запилювачів

         Цього року Всесвітній день бджіл – пройшов за темою «Bee Engaged» («бути залученим») – зосередження на бджільництві та передових практиках, адаптованих бджолярами для підтримки життєдіяльності та доставки продукції високої якості. Бджоли та інші запилювачі, такі як метелики, кажани та колібрі, все більше піддаються загрозі діяльності людини. Запилення є фундаментальним процесом для виживання наших екосистем. Запилювачі впливають на 35% світового рослинництва, збільшуючи виробництво 87 провідних харчових культур у всьому світі, а також багатьох лікарських рослин. Три з чотирьох культур на земній кулі, що дають плоди або насіння для харчування людини, залежать, хоча б частково, від запилювачів. Запилювачі не тільки роблять внесок безпосередньо у продовольчу безпеку, але й мають ключове значення для збереження біорозмаїття.

       Україна має майже необмежений потенціал для розвитку галузі бджільництва. «Тут наявний широкий перелік медоносних культур: від запашних диких лугових квітів, акації, липи, до сільськогосподарських культур, таких як соняшник, ріпак та гречка. Тільки поля соняшника в Україні займають понад 6 млн га щорічно, а український «золотий» соняшниковий мед відомий у всьому світі, – зазначила Анна Бурка, експерт FАО. - В Україні збереглися багатовікові традиції бджільництва, і сотні тисяч пасічників виробляють 70-80 тис. тонн меду щорічно. Також набирає обертів зростання «органічного» бджільництва та виробництво органічного меду, в процесі отримання захищеного географічного зазначення «Закарпатський мед». Завдяки цьому Україна входить в число топ-5 світових лідерів з виробництва та експорту меду та має величезний потенціал для подальшого зростання.  Український мед експортується в  понад 50 країн світу, а попит  зберігається на стабільно високому рівні.  Основними експортними ринками українського меду є країни Європейського Союзу та США, однак поступово продукція поширюється на Близькому Сході та в Азії. У 2019 році експорт меду становив понад 100 млн доларів, що є другим показником після рекордного 2017 року, коли було експортовано продукції на понад 133 млн доларів.

      Пандемія COVID-19 має серйозний вплив на бджільництво, впливаючи на виробництво, ринок і, як наслідок, на життєдіяльність пасічників. Більше того, близько 35% безхребетних запилювачів, зокрема бджіл та метеликів, і приблизно 17% запилювачів, таких як кажани, зазнають вимирання в усьому світі. Нинішні показники вимирання видів в 100–1000 разів перевищують норму через вплив людини. Інтенсивне ведення сільського господарства, зміна землекористування, монокроптування, пестициди та підвищення температур, пов’язані зі зміною клімату, створюють проблеми для популяцій бджіл і, зрештою, якості продукції, яку ми вирощуємо. Якщо ця тенденція триватиме, поживні культури, такі як фрукти, горіхи та багато овочевих культур, все частіше будуть заміщуватись основними культурами, такими як рис, кукурудза та картопля і, врешті-решт, це призведе до незбалансованого харчування. Визнаючи важливу роль запилювачів у виробництві харчових продуктів та продовольчій безпеці, FАО популяризує сприятливі для запилення сільськогосподарські практики. Ось п’ять практичних порад для виробників меду та пасічників від експертів FАО: давайте бджолам їжу, яка їм подобається, вирощуючи місцеві рослини у вашому саду. Посадка різноманітного набору місцевих рослин, які квітнуть у різний час року, може мати велике значення для запилювачів. Нагородіть цих працьовитих комах фонтаном води. Бджоли потребують води після праці впродовж дня. Залишіть для них чисту мілководну миску з водою і камінням або палицями, щоб бджоли не потонули,  – це хороше місце для відпочинку і освіження комах. Уникайте пестицидів, фунгіцидів чи гербіцидів у своєму саді та городі. Вони можуть вбивати запилювачів та отруювати вулики забрудненим нектаром або пилком, що приносяться бджолами із заражених рослин. Спробуйте знайти природні рішення для боротьби зі шкідниками у вашому саду. Створіть для бджіл гарне середовище існування для запилення. Залиште деякі ділянки господарства як природне середовище проживання. Зменшіть використання пестицидів і залиште місця для бджільництва недоторканими. Дізнайтеся більше про бджіл і перемагайте свій страх. Краще розуміючи бджіл, ви можете навчитися мирно жити з цими важливими комахами. Деталі: https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/fao-mi-zalejimo-vid-vijivannya-bdjil

 

© ІАС Аграрії разом


Повернення до списку