Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Відновлення іподромного тоталізатора – імпульс розвитку національного кіннозаводства і кінного спорту 16.04.2020

Відновлення іподромного тоталізатора – імпульс розвитку національного кіннозаводства і кінного спорту

У вересні 2019 року Інститут тваринництва НААН звернувся до профільного Комітету Верховної Ради України і Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з пропозицією щодо відновлення іподромного тоталізатора, закритого у червні 2009 року відповідно до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні». Через це вітчизняне кіннозаводство зазнало значного спаду діяльності. Між тим, букмекерські контори з інших видів спорту досі успішно працюють.

Іподромний тоталізатор є основним джерелом фінансування головного сенсу кіннозаводства – випробування (оцінки) спортивних якостей коней різних напрямів використання. За результатами випробувань кращі коні отримують племінну і комерційну оцінку та вводяться до племінного складу.

Іподроми в усьому світі є ареною призового спорту, де заводчики оцінюють ефективність селекційної роботи як за жвавістю коня, так і за грошовим виразом його племінної та спортивної цінності. При цьому прибуток від тоталізатора є джерелом не лише для розвитку інфраструктури галузі конярства, а й статтею поповнення державного бюджету. За прибутковістю призового кінного спорту у світі головними конкурентами є Франція, США та Австралія. Найбільшого розвитку тоталізатор отримав у США та Франції. У США 309 іподромів проводять змагання коней, щорічний грошовий обіг яких становить близько двох млрд доларів. Один з найбільших іподромів США – Медоулендс – має денний обіг у тоталізаторі майже 1,5 млн доларів. В Австралії галузь конярства є третім найбільшим вкладником в економіку країни. В Японії тисячі глядачів відвідують скачки на 10 іподромах, а тоталізатор приносить величезний прибуток, з якого виплачують 10% казначейству, половина йде на розвиток конярства, решта – на виплату призових сум.

В Європі, курс на асоціацією з якою підтримує Україна, розвитком та популяризацією тоталізатора займаються організації під патронажем держави. Так, у Франції діє організація рисистого кіннозаводства Cheval Francais (SECF), до правління якої входять як представники державного апарату, так і асоціацій, федерації кінного спорту. Змагання лише французьких рисаків проводять у Франції на 264 іподромах, відрахування до бюджету від загального обігу тоталізатора становить 12,5 % (близько 1 млрд євро на рік). У Великобританії кінноспортивна індустрія забезпечує роботою 600 тис. осіб і ще 40 тис. осіб працюють у букмекерських фірмах, що приймають ставки на скачки. Річний обіг іподромного тоталізатора становить 5,8 млрд фунтів стерлінгів. У Швеції щорічно від тоталізатора отримують 9,2 млрд крон (1,424 млрд євро), з них 7 млрд виплачують в якості виграшу гравцям, 1 млрд (11%) – податок державі, з 1,2 млрд крон (13 %) формують преміально-призовий фонд, відрахування на розвиток та утримання іподрому, організацію племінної справи, наукове забезпечення галузі, популяризацію іподромних випробувань. Швеція із населенням 9,215 млн осіб займає друге місце за об’ємом кінного тоталізатора в Європі, і має обіг від нього до 11 млн євро щотижня. У Фінляндії з досить важкими кліматичними умовами, яка територіально вдвічі менша України, та майже у 8 разів – за кількістю населення, діють 76 іподромів (по 1 іподрому на кожних 150 тис. мешканців країни) і утримується майже 60 тис. племінних коней, в той час як в Україні – лише 3,5 тис.). Річний обіг іподромного тоталізатора у Фінляндії становить 200 млн євро.  Показово, що у Фінляндії будь-який іподром, що проводить випробування коней, має виділити визначений мінімум призових сум для коней саме вітчизняної селекції.

В Україні на сьогодні діють всього два іподроми (з шести існуючих), які знаходяться у жалюгідному стані, фактично  не підтримуються державою, робота тоталізатора на них заборонена, а отже – преміально-призовий фонд відсутній, як і оплата праці обслуговуючого персоналу та комунальних послуг. Тобто, в країні практично нема стимулюючих  факторів для розвитку кінного спорту, що ставить під загрозу саме існування вітчизняного конярства. Слід зазначити, що іподромний тоталізатор успішно працював навіть у часи СРСР і приносив близько 60 млн крб. чистого прибутку на рік.

Разом з тим, Україна має позитивний досвід участі коней вітчизняної селекції у найбільш респектабельних призах Європи та ближнього зарубіжжя в останнє десятиріччя. Так, жеребець Графік – найжвавіший рисак України – двічі встановив рекорд Празького іподрому у призі на честь «Французької рисистої асоціації», повторив рекорд Чехії, здобув низку призів Німеччини та заробив 10 тис. євро. Жеребець Гоготун переміг у призі «Золота підкова Татарстану» з призовим фондом 2,4 млн руб. Орловський рисак української селекції Куплет встановив рекорд Венсенського іподрому (Франція). Десятки коней вітчизняної селекції перемагали і ставали рекордистами на найпрестижніших іподромах СНД. Останніми роками вітчизняні заводчики не мають фінансової змоги відправляти коней на зарубіжні іподроми.

Отже, одним із найголовніших чинників, який забезпечить і гарантовано підвищить рентабельність та стимулюватиме розвиток вітчизняного кіннозаводства, є відновлення тоталізатора як основного джерела фінансування іподромних випробувань та кінної індустрії України взагалі. Для цього профільним органам державного управління із залученням фахівців Національної академії аграрних наук України та галузевих асоціацій необхідно  розробити законодавчу базу щодо відновлення і функціонування іподромного тоталізатора. Це надасть нового імпульсу розвитку іподромів, національного кіннозаводства та стане суттєвим джерелом формування бюджету України.

Таку пропозицію висловлюють автори публікації директор Інституту тваринництва НААН, доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент НААН Руденко Євген Володимирович та в.о. заступника директора з наукової роботи Інституту тваринництва НААН, доктор сільськогосподарських наук Ткачова Ірина Володимирівна.


Повернення до списку