І від боротьби з підтопленням зиск буває
Спраглі поля Херсонщини спробують напоїти дренажними водами Дніпровська вода на зрошення для аграріїв Херсонщини чимраз дорожчає, та й потреба в ній дедалі більша, а водойма "не гумова". Однак з подачі місцевих науковців у Таврії вже почали реалізацію багатообіцяючого проекту - використати для потреб аграріїв воду зі свердловин вертикального дренажу. Надлишок їх відкачують, аби врятувати від підтоплення чи не чверть регіону. Але виходить, що ці тисячі й тисячі кубометрів сьогодні значною мірою "переливають з пустого в порожнє": спрямували до якогось ставка чи яру, а вони знову пішли в грунт, і так з дня у день. Натомість фахівці кафедри землеробства Херсонського державного аграрного університету запропонували подавати дренажні води на поля, зменшуючи вартість поливу. Хоча тут є свої перестороги.
- У грунтових вод, які відкачують свердловини вертикального дренажу, є свої плюси й мінуси. Недолік - їх зависока (до 800 міліграм на літр) мінералізація. Але цьому легко зарадити, змішуючи дренажну воду з дніпровською у пропорції один до чотирьох чи більше, - доводить завідувач кафедри, дійсний член НААН України, професор Віктор Ушкаренко. - У рамках нашого спільного проекту з Інститутом рису дренажна вода вже подається на рисові плантації Скадовського району Херсонщини. За сезон на їх полив використовують майже сорок мільйонів кубометрів річкової води, і майже вісім - дренажної. Нарікання відсутні: адже грунтові води залягають ближче, і "підтягувати" їх на поля дешевше. Крім того, завдяки вже наявним у них домішкам добрив, аграріям на них можна трохи зекономити, а це плюс. На мою думку, що дорожчою надалі ставатиме дніпровська вода, то більшим буде попит на дренажні води. Їх використовуватимуть для вирощування рису також у Цюрупинському, Каланчацькому, Голопристанському районах. А можливо, і в сусідніх регіонах України.