Новини

В Одеській області працівники Експериментальної бази «Дачна» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України провели захід «День поля». Фермерам продемонстрували 72 види озимої пшениці та ячменю. Одні з них дають гарні врожаї навіть за посухи, інші – без додавань добрив чи додаткової обробки полів технікою. Тож агровиробники можуть обрати собі культуру для посіву, виходячи з умов вирощування. Саме ж поле бази «Дачна» є «материнським серцем» для посівів зернових по всій Україні. «День поля» відвідали кореспонденти «Укрінформу».

У Селекційно-генетичному інституті понад 100 років займаються селекцією пшениці. Інститут уже створив 148 сортів цієї культури, які занесені до Державного реєстру.

- Максимальна врожайність наших пшениць може сягати 120 центнерів з гектара. Навіть не маючи добрив та інших ресурсів, аграрій може отримати з насіння одеської селекції стабільний врожай на рівні 40 центнерів, – каже  керівник державного підприємства Експериментальна база «Дачна» Селекційно-генетичного інституту Михайло Семеніхін.

Так, створивши сорт, науковці передають його на “Дачну”. Тут насіння розмножують, а потім продають аграріям. За рік підприємство реалізує близько 2,5 тисячі тонн сертифікованого насіння, яке дає гарантований врожай.

Експериментальне поле розбите на смуги – кожна засіяна окремим сортом пшениці. Нині тут вирощують такі сорти, як «Валькірія», «Перспектива», «Катруся Одеська», «Мудрість Одеська» тощо.

За словами академіка, керівника відділу селекції та насінництва пшениці Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства Миколи Литвиненка, найпопулярніший сорт у аграріїв Півдня – “Мудрість Одеська”.

- Він має відмінні показники якості зерна екстрасильної пшениці. Морозо- та посухостійкий, добре реагує на добрива – з ними врожайність значно підвищується. Має дуже гарні хлібопекарські якості, – зауважує науковець.

Один із топових сортів – “Катруся Одеська”.

- У “Катрусі” є генетична вставка від жита, що дозволило різко підвищити стійкість сорту до посухи та хвороб. Цей озимий сорт має потенціал врожаю до 100 центнерів, дає стабільні результати. Витривалий до пізніх посівів, – додає Литвиненко.

Саме ці два сорти пшениці обрав для посіву голова селянського фермерського господарства “Колос” Борис Юрескул.

- “Мудрість Одеська” і  “Катруся Одеська” – перевірена часом класика. Хоча хочемо спробувати й нові сорти – “Вірність”, “Вагома”, “Величава”, “Громада” та “Гейзер”. Ми для того й приїхали на “Дні поля”, щоб іти в ногу з часом. Регіональна генетика має розвиватися. Іноземний селекціонер не буде думати про нас, йому важливо продати, – каже аграрій.

За словами Семеніхіна, кожна друга хлібина в Україні випікається з борошна, отриманого з пшениці одеської селекції. Це зерно займає 70% українського ринку.

- Ключове завдання “Днів поля” – співпраця науки з виробництвом. Якщо аграрії перестануть висівати якісне сертифіковане насіння, Україна може залишитися без врожаю. Другий момент – насіння одеської селекції дає нам можливість бути незалежними від імпортного насіння. Під будь-які умови тут можна вибрати собі сорт. Це практичний урок, який дає змогу аграрієві збудувати подальшу стратегію своєї роботи на посівну та врожай 2025 року, – додає він.

Литвиненко каже, що зерно українських селекціонерів у порівнянні з іноземними значно виграє за показниками вмісту білка, якості клейковини, має високі хлібопекарські властивості.

- Із пшениці від одеських селекціонерів виходить чудовий хліб. Коли ми в лабораторіях перевіряємо клейковину українських і закордонних сортів, це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Сучасні українські сорти мають «силу борошна» до 500 одиниць –  це дуже гарний показник якості. Ми працюємо над стійкістю пшениці до захворювань, низьких температур, зокрема її різкого зниження, – наголосив науковець.

Він додає, що сорти від іноземних селекціонерів дають в Україні гарний врожай тільки в окремі роки, коли сприяють погодні умови.

- Для стабільного врожаю сорти мають бути жаростійкими. Посуха буває в різні періоди, часто – під час фарбування зерна. Пшениця немов гарно виглядає, є сподівання на врожай, але кілька днів спеки з низькою вологістю повітря можуть різко все змінити, – коментує науковець.

Зауважує, що врожай пшениці збільшують, зокрема, знижуючи висоту рослин.

- Покращуються ознаки колосу, пушистість. За рахунок селекції врожайність підвищується у 2,5 разу, – зауважує Литвиненко.

Борис Юрескул каже, що цьогоріч очікує на кращий врожай, аніж у попередні два роки.

- Ми, зокрема, мали випробування низькою ціною. Але вижили, посіяли знов і зараз формується більш приваблива для сільгоспвиробника ціна – близько 10 тисяч гривень за тонну пшениці та 19 тисяч – за тонну ріпаку. Якщо раніше переживали, що дощу нема, то зараз немає миру, що найважливіше.  Працюємо далі задля продовольчої безпеки країни, – каже пан Борис.

Нагадаємо, стартував прийом заявок на добрива для аграріїв із прифронтових областей.

Читайте також: Як потрапити на демонстраційний полігон Інституту зернових культур НААН