02.05.2024
Представники НААН обговорили доповідь президента Ярослава Гадзала про підсумки роботи Академії за 2023 рік
Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало на сесії Загальних зборів НААН підбив підсумки роботи Академії за 2023 рік та окреслив перспективи розвитку подальших наукових досліджень.Пропонуємо вашій виступи з обговоренням доповіді від представників НААН.
Виступ Л.Хомічака
директора Інституту продовольчих ресурсів НААН,
професора, члена-кореспондента НААН
Існує популярний міф про те, що агросфера є локомотивом економіки. Якщо це і так, то локомотив цей тягне економіку не туди. А самі аграрії від цього тепер страждають.
Перша складова міфу криється в доданій вартості, яка створюється українським агросектором. Віддаючи належне невеликій частині агровиробників, які розвивають переробні потужності і будують власні ланцюги доданої вартості, на жаль, більшість продукції української аграрної продукції - сировина. І цю сировину ми експортуємо в необробленому вигляді. Так, частка експорту зернових культур у необробленому вигляді становить близько 60% від вирощеного обсягу.
Друга складова міфу про «локомотивність» агросектору - у структурі його споживання. За даними Держстату, частка імпортних товарів у структурі споживання українського агросектору становить 68%. І цей імпорт - або високотехнологічні товари з високою доданою вартістю (комбайни та інша агротехніка), або товари з певним ступенем переробки (нафтопродукти, пестициди, насіння).
Тобто вітчизняна агросфера має переважним продуктом діяльності сировину, а її споживання на 68% складається з імпортних товарів. Донедавна аграріям це ніяк не заважало мати успішний бізнес. І до них тут жодних претензій.
В Україні замість того, щоб спрямовувати розвиток агросфери на поглиблення переробки, як це робили і роблять усі розвинені країни, розвивалось сировинне агровиробництва. І от тепер маємо проблеми не тільки від ворогів у вигляді блокування портів, а вже й від друзів у вигляді блокування експорту агросировини.
Хоча було зроблено і кілька правильних кроків. Так, запровадження в 2000-х роках мита на насіння соняшнику перетворило Україну з найбільшого в світі експортера насіння соняшнику на найбільшого в світі експортера соняшникової олії. А програма часткової компенсацій аграріям вартості української сільськогосподарської техніки призвела до збільшення вдвічі обсягу внутрішнього виробництва такої техніки.
Тим часом стрімкий розвиток сировинних секторів і відсутність промислової політики призвели до того, що в структурі ВВП України на переробну промисловість припадає критично низька частка. Зараз цей показник близько 10%. Для порівняння, у Польщі – майже 17%, Туреччині – 22%, Словаччині – 19%. Характерно, що так було не завжди. Ще 2007 року цей показник у України становив 18%. Тобто за останні 15 років ми значно деградували.
Низька частка переробної промисловості має своїм наслідком дуже зрозумілий для кожного показник – бідність. Так, ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності в Україні становить близько 14 тис.дол. США, тоді як у Польщі 37 тис.дол., у Словаччині – 33 тис.дол. Це діагноз хвороби, яку нам треба вилікувати. Відповідно, метою економічної політики мало би бути збільшення частки переробної промисловості у ВВП щонайменше вдвічі.
І, як це часто буває з нами, лікує нас від економічних хвороб не наше власне бажання одужати, а зовнішні обставини. І платимо ми за цей урок непомірно високу ціну. Усі пам’ятають, як блокування росіянами морських портів спричинило нечуваний колапс сировинної аграрної логістики. І це стало першим сигналом про пріоритетність агропереробки. Адже замість виконання завдання вивезти десятки мільйонів тонн зерна і державі, і аграріям легше було би мати справу з вивезенням кількох мільйонів тонн чи літрів горілки і спирту, біоетанолу, макаронів, кормів для тварин і ще десятків найменувань продуктів глибокої переробки зерна та інших культур.
Саме життя штовхає українських аграріїв інвестувати в переробку. Час думати про переробку вже минув, час будувати заводи.
Крім цього, Україна належить до енергодефіцитних країн, оскільки забезпечує свої потреби в паливно-енергоресурсах лише на 50%, а станом на сьогодні цей показник ще більше знизився. Тому однією з важливих проблем є зменшення енергозалежності структури енергетичного балансу шляхом заміщення традиційних видів палива альтернативними джерелами енергії на основі глибокої переробки сільськогосподарської рослинної сировини. Саме зараз, за умов війни, необхідно розробляти і реалізовувати стратегічні плани модернізації та розвитку економіки агропромислового комплексу. Для України, з її сировинними можливостями у сільському господарстві, особливо привабливо виглядає створення галузі біопереробки агрокультур в рідкі та газоподібні біопалива.
Інститут продовольчих ресурсів НААН має значний досвід у розробленні інноваційних технологічних рішень в цукровій, спиртовій, м'ясо-молочній та інших галузях промисловості, але законодавчі проблеми розвитку альтернативних видів палива з відновлюваної сировини, особливо щодо стимуляційних заходів, наявність великого векселя за транспортування та виробництво біоетанолу та біодизелю, високий акциз (на біоетанол), невідповідність кодів ЄС і України, тиск податкової і жорстокий контроль гальмує процес широкого впровадження інноваційних розробок в промисловість.
Виступ О.І.Рибалки
завідувача відділу генетичних основ селекції Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення,
члена-кореспондента НАН України, члена-кореспондента НААН
Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення виконує єдину в Україні унікальну програму створення селекційного матеріалу для сортів кольорової пшениці і кольорового голозерного ячменю. Особливістю кольорових сортів пшениці і ячменю голозерного є радикально підвищена харчова цінність зерна за рахунок антиоксидантної активності, спричиненої поліфенольними пігментами антоціанінами, ідентичними до тих, що зустрічаються у кольорових ягодах та фруктах.
Створено і впроваджено в селекцію унікальний селекційний матеріал з ефективними генами SrR, LrR, YrR стійкості до хвороб від віддалених видів злаків.
Вперше в світовій практиці створено чорнозерну пшеницю спельту з поліпшеною харчовою цінністю зерна за рахунок антиоксидантної активності.
Компанія Biligrain вперше на харчовому ринку України впровадила харчові продукти з цільнозернового борошна кольорової пшениці і пшениці спельти.
Вперше створено посухостійкі сорти ячменю озимого голозерного і тритікале озимого, що спроможні замінити у південному регіоні кукурудзу, яка практично зникла через посуху із сільськогосподарського виробництва.
Вперше в Україні впроваджено в селекцію пшениці озимої унікальний ген Gpc-B1, який здатен суттєво підвищити вміст протеїну і ключових мікроелементів.
Отримано і впроваджено в селекцію цінний селекційний матеріал ячменю озимого голозерного з геном ваксі (Wax), високим вмістом у зерні білка (до 18%), розчинної дієтичної клітковини (бета-глюканів) на рівні 10% і вище.
Створено ячмінь озимий і ярий голозерний з унікальними харчовими характеристиками (SuperFood): 18-20% крохмалю, 11% бета-глюканів, 25% дієтичної клітковини і 25% протеїну. Це зерно і продукти з нього може бути рекомендовано для харчування діабетиків.
Створено і впроваджено в селекцію селекційний матеріал ячменю голозерного з низьким вмістом у зерні фітатів (органічна форма фосфору недоступна для засвоєння) та підвищеним вмістом у зерні мінерального (доступного для засвоєння) фосфору.
Вперше в Україні здійснюється спеціальна програма створення безглутенового (gluten-free) ячменю голозерного харчового на основі комбінування в одному генотипі трьох мутантних генів які повністю блокують біосинтез запасних білків зерна ячменю.
Виступ С.В.Чеботар
завідувача кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики Одеського національного університету імені І.І.Мечникова,
провідного наукового співробітника відділу загальної і молекулярної генетики Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення,
професора, члена-кореспондента НААН
У зв’язку з війною, розв’язаною рф, під постійними обстрілами, з тривалими тривогами, з відключеннями електроенергії й відтоком людських ресурсів, ускладнюється робота і в провідних установах НААН, до яких належить Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення.
Але затверджені програми наукових досліджень потребують продовження проведення експериментів, напрацювання нових наукових результатів, вивчення і застосування генетичних ресурсів для вдосконалення нових сортів, що створюються саме зараз.
Для виконання поставлених завдань Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення постійно розширює співпрацю з закладами вищої освіти, зокрема з Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова, заохочує молодь до роботи у відділах і лабораторіях Інституту. В Селекційно-генетичному інституті – Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення щорічно проводяться заняття з літньої практики для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю «091 Біологія» на Біологічному факультеті Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, студенти широко залучаються до вирішення наукових завдань, що стоять перед фахівцями Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Виконуючи курсові і дипломні роботи у відділах і лабораторіях Інституту, студенти проводять апробацію методик і скринінг селекційного матеріалу із застосуванням сучасних ДНК-технологій, виконують біоінформатичний аналіз, виконують розширений пошук спеціальної наукової літератури в міжнародних базах даних, беруть участь у підготовці публікацій та проведенні конференцій, у тому числі й міжнародних.
Щорічно з дослідженнями науковців Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення знайомляться десятки найкращих студентів, частина з яких виявляє бажання виконувати свої навчальні курсові і дипломні роботи в Інституту, в ході підготовки яких з’являються спільні публікації різного рівня, від тез до статей в виданнях, представлених в міжнародних базах Scopus і Web of Science з фахівцям Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Магістри і аспіранти кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики Одеського національного університету імені І.І.Мечникова вивчають матеріал створений в Селекційно-генетичному інституті – Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення за допомогою молекулярних маркерів при виконанні магістерських дипломних робіт і кандидатських робіт. Це сприяє як більш досконалому вивченню генетичних ресурсів, так і популяризації наукових досліджень, що проводяться в інституті, на міжнародних наукових форумах, ініціює зацікавленість міжнародних партнерів у проведенні спільних досліджень з науковцями інституту. Прикладами такої міжнародної співпраці за останні роки стали дослідження, що проводяться спільно науковцями Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення та Мадридського політехнічного університету. Ці дослідження присвячені встановленню відповідності алельних характеристик гліадинових генів пшениці м’якої, визначених на рівні ДНК в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова і генетичного поліморфізму гліадинів, що традіційно досліджується на рівні білків в Селекційно-генетичному інституті – Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення. Також показові спільні дослідження з молекулярно-генетичного визначення методом FISH-гібридизації хромосом Elymus sibiricus, що інтрогресовані в геном пшениці м’якої, які виконані науковцями Одеського національного університету імені І.І.Мечникова Алексєєвою Т.Г., Чеботар Г.О., під керівництвом Чеботар С.В., в співпраці з науковцями з University of Silesia in Katowice, на селекційному матеріалі, що створений провідним співробітником Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення І.І.Моцним.
Слід акцентувати увагу на активізації міжнародної співпраці Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Зокрема, це участь в міжнародному проекті «Portfolio of technology transfer for acceleration and improvement of wheat breeding activities in Ukraine», якій спільно проводиться з Department of Plant Breeding Swedish University of Agricultural Science, це стажування співробітників лабораторії культур тканин в Литовському дослідницькому центрі сільського та лісового господарства (LAMMC Horticulture Institute) з 28 січня по 10 лютого 2024 року, це представлення результатів наукових досліджень на конференції EUCARPIA CEREALS Section – “Cereal Breeding - Challenges and Opportunities for Global Improvement”, що була організована за участю Cereal Research Nonprofit Ltd та проходила 5-20 травня 2023 року в м.Сегед, Угорщина. Керівництво Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення активно заохочує співробітників до участі в міжнародних проєктах. Так, робоча група під керівництвом заввідділом біохімії Молодченкової О.О. обговорила можливості міжнародного співробітництва на Workshop «Research Collaboration between Sweden, Ukraine, Moldova, Lithuania”, що буде проходити 23-24 квітня 2024 року в Кишиневі (Молдова). У зазначеному Workshop також активну участь беруть науковці Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, член-кореспондент НААН С.В.Чеботар; представники Одеського Державного Аграрного Університету П.Тихонов і Миколаївського Національного Аграрного Університету Є.Домаратський. Сподіваємося, що такі консолідовані зусилля призведуть до розвитку наукових досліджень на новому сучасному біотехнологічному рівні, що буде відповідати європейським вимогам сьогодення.
Виступ C.Ковтун
першого заступника директора з наукової роботи
Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН,
професора, академіка НААН
В представленій на засіданні Загальних зборів Національної академії аграрних наук України доповіді президента НААН Ярослава Гадзала «Про підсумки діяльності Національної академії аграрних наук України і використання коштів за 2023 рік та основні завдання на перспективу» реалізовано системний підхід до звітування про підсумки діяльності Академії за 2023 рік і чітко вказано основні завдання на перспективу.
Загалом доповідь демонструє цілісне комплексне й системне бачення викликів, які стоять перед аграрною наукою, зокрема напрямів та шляхів створення спеціалізованих високоврожайних сортів і гібридів сільськогосподарських культур на основі сучасних досягнень генетики і біотехнології та генетичного удосконалення конкурентоспроможних порід сільськогосподарських тварин. Також вкрай необхідним є розширення співпраці із зарубіжними партнерами для розроблення новітніх технологій переробки сировини рослинного і тваринного походження, інноваційних технологій виробництва харчових продуктів для збалансованого харчування всіх верств населення.
Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН як об’єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова КМУ від 21 лютого 2018 р. № 555), буде і надалі продовжено удосконалення нормативної бази з племінної справи у тваринництві та організації вітчизняної системи селекції у скотарстві за світовими стандартами. Це дасть можливість припинити залежність держави від імпорту племінних ресурсів і забезпечити виробництво продукції тваринництва за переважного використання вітчизняних породних ресурсів.
Серед делегованих Міністерством аграрної політики і продовольства України функцій Інститут здійснює ведення Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві, Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві та формування і видання каталогів бугаїв-плідників молочних, молочно-м’ясних та м’ясних порід для відтворення маточного поголів’я. В цьому контексті налагоджено співпрацю на договірних засадах з усіма профільними компаніями держави щодо визначення племінної цінності та селекційних індексів бугаїв молочних та молочно-м’ясних порід, формування відповідних електронних баз даних. Продовжується реалізація положень розробленої Інститутом «Програми збереження генофонду основних видів сільськогосподарських тварин в Україні на період 2017–2025 рр.» за використання національного надбання України – Банку генетичних ресурсів тварин. Особлива увага надається збереженню генофондних порід сільськогосподарських тварин вітчизняної селекції.
Вважаю, що звітна доповідь президента НААН заслуговує схвальної оцінки, містить детальний аналіз діяльності установ у 2023 році, конструктивні пропозиції щодо подолання проблем у сільському господарстві України та подальшого удосконалення структури НААН.
Виступ С.Ничика
директора Інституту ветеринарної медицини НААН, члена-кореспондента НААН
Розглянувши доповідь президента НААН Гадзала Ярослава Михайловича, ми можемо констатувати¸ що, незважаючи на складну ситуацію в державі, інститутам Академії вдається забезпечувати виконання запланованих наукових досліджень, зокрема таких, що будуть корисні під час післявоєнного відновлення України.
Значну увагу в доповіді приділено фінансовим показникам діяльності Академії та її наукових установ, можна констатувати, що, незважаючи на збройну агресію, НААН поступово відновлює свій потенціал.
Ми підтримуємо окреслені в доповіді пріоритетні напрями, що стосуються ветеринарної медицини, адже в воєнний і післявоєнний період важливу роль відіграватиме недопущення поширення таких особливо небезпечних захворювань тварин як сибірка, сказ, лептоспіроз, африканська чума свиней, анаеробні інфекції тварин та інших. Ці хвороби можуть заподіяти багато лиха на територіях, спустошених війною.
У цьому контексті, на нашу думку, важливим є налагодження співпраці з науковими установами Національної академії медичних наук України, з деякими наш Інститут підтримує тісні творчі зв’язки.
Крім того, потребує активізації та поглиблення співпраця з Центральним органом виконавчої влади з питань здоров’я тварин та безпечності харчових продуктів, тобто з Держпродспоживслужбою. Першим кроком у цьому напрямі може стати ініціювання Відділенням ветеринарної медицини НААН звернення до служби щодо участі представників інститутів ветеринарного профілю у щотижневих нарадах, що відбуваються під керівництвом Голови Держпродспоживслужби. Це дозволить мати актуальну інформацію щодо операційної діяльності служби та буде сприяти залученню провідних науковців Відділення до вирішення нагальних проблем у сфері ветеринарної медицини.
У підсумку пропонуємо схвалили доповідь президента НААН на засіданні Загальних зборів і підтримати ініціативи Академії щодо відновлення її втраченого потенціалу та долучення НААН до забезпечення нагальних потреб агропромислового комплексу України.
Виступ В.М. Жука
головного наукового співробітника
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»,
професора, академіка НААН
В умовах страшної війни українська нація гуртується і, у першу чергу, забезпечує сили нашої оборони та переорієнтацію економіки на потреби перемоги та повоєнного відновлення.
Важливо ще раз відзначити, що у доповіді президента НААН цим питанням приділена першочергова увага. Так, одним із результатів наукової діяльності Відділення землеробства, меліорації та механізації нашої академії була Програма використання та охорони земель, спрямована на відтворення родючості й охорону ґрунтових ресурсів, що зазнали масштабної руйнації внаслідок російської збройної агресії. Відділенням рослинництва створено сорти пшениці м’якої озимої, ячменю голозерного, гороху для підзимнього строку сівби, гібриди кукурудзи інтенсивного типу тощо. Відділенням зоотехнії розроблено низку нормативних актів щодо подолання руйнівних наслідків воєнних дій на об’єктах рибного господарства України. Важливими є й здобутки інших відділень, результати впровадження яких матимуть суттєвий вплив на відродження й розвиток аграрного сектору економіки нашої держави.
Не залишилось осторонь цього процесу й Відділення аграрної економіки і продовольства. Так, задля вирішення питань наукового забезпечення потреб сил оборони, продовольчої безпеки України, посилення ефективності функціонування економіки у воєнний час, формування нормативно-правової бази повоєнного відновлення тощо наукові установи Відділення продовжували роботу з організаційно-методичного забезпечення оцінки завданої війною прямої шкоди та непрямих збитків підприємницьким структурам агропродовольчої галузі та сільським територіям. На початок 2024 року за узагальненою оцінкою Світового банку лише сільському господарству завдано прямої шкоди більш ніж на 10 млрд дол. США, а непрямі збитки склали 70 млрд дол. США.
Потрібно розуміти, що за узагальненою оцінкою (а це, в основному, за загальною, фінансовою, статистичною звітністю) не може бути компенсацій. Для компенсацій потрібна не узагальнена, а пооб’єктна (а це по конкретних підприємствах, сільських громадах) оцінка. За два роки війни пооб’єктну оцінку в галузі провели одиниці підприємств. Подано заяв на відшкодування на суму менш ніж 1 млрд дол. США. Отже, є величезна потреба і ми працюємо як над вдосконаленням методичного забезпечення пооб’єктної оцінки, так і над організацією масового її застосування.
Значні зусилля Відділення спрямовані й на наукове забезпечення фінансово-кредитної та бюджетної підтримки роботи галузі в умовах війни. Зокрема, Відділення має дотичність до запровадження програми пільгового кредитування 5-7-9 %.
Також Відділення взяло на себе відповідальність і за розвиток молочного скотарства України, звісно разом з Відділенням зоотехнії.
Окремо хочу виділити роботу нашого Відділення в частині інноваційних розробок. Науковцями Відділення розроблено й нині використовуються силами оборони мобільні міні-пекарні на рухомій платформі. Варто також відначити результати зусиль в частині наукового забезпечення якості харчових продуктів для наших воїнів.
Не забуваємо, що сьогодні два члени-кореспонденти нашого Відділення: Ольга Василівна Ходаківська та Володимир Антонович Піддубний захищають націю безпосередньо в силах оборони України. Загалом з наукових установ Відділення служить 5 наших колег. Зокрема згадаю і свого аспіранта – кандидата економічних наук Олександра Панадія.
Шановні колеги! Підтримуючи звітну доповідь та проєкт рішення Загальних зборів НААН, хочу зазначити, що ми не маємо права підводити наших колег-воїнів, сили оборони України, нашу націю.
Виступ Булгакова В.М.
професора Кафедри механіки
Національного університету біоресурсів і природокористування України, академіка НААН, заслуженого винахідника України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, відмінника освіти України
Ретельно вивчивши доповідь президента Національної академії аграрних наук України, академіка НААН Ярослава Михайловича Гадзала «Про підсумки діяльності Національної академії аграрних наук України і використання коштів за 2023 рік та основні завдання на перспективу», яку було представлено під час засідання Загальних зборів НААН 24-30 квітня 2024 року, хочу відзначити, що, незважаючи на складні для України часи, Академія має значні фундаментальні наукові напрацювання та вагомі наукові досягнення за минулий рік. Ці досягнення визнані світовою спільнотою та опубліковані у провідних виданнях. Крім того, в галузі сільського господарства України впроваджено потужні інновації, що сприяють розвитку цієї сфери, а також проводиться ефективна консультативно-дорадча діяльність установами Академії.
Дійсно, є всі підстави стверджувати, що Національна академія аграрних наук України продовжує залишатися провідною науковою інституцією для аграрного сектора економіки країни. Академія є головним центром наукового забезпечення галузі сільськогосподарського виробництва та переробної промисловості, яка відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки держави.
Справді, минулий рік підтвердив, що Національна академія аграрних наук України не тільки визнається світовою спільнотою, а й міцно утримує своє місце у цьому середовищі. Офіційне визнання досягнень як установ Академії, так і окремих вчених, є свідченням високого рівня наукових досліджень та інноваційних розробок.
У доповіді також окреслюються основні фундаментальні завдання для наукових установ Академії та для її членів щодо перспективних напрямів наукових досліджень та конкретних питань майбутньої роботи. Ці завдання продиктовані основними тенденціями світового наукового розвитку, а також враховують сучасні умови, в яких зараз опинилася Україна.
Крім того, для подальшого успішного розвитку всієї аграрної науки пропонується частково зосередити її зусилля на розробці так званих «високих технологій», яким зараз у світі приділяється дуже значна увага. Це стосується не тільки агроінженерного напряму, а й багатьох інших напрямів аграрної науки.
Отже, на мою думку, зосереджуючи зусилля аграрної науки на розробці «високих технологій», ми не будемо просто «наздоганяти» передовий світ, а йтимемо разом, а також матимемо щось своє «проривне» в галузі сільськогосподарського виробництва. Важливим кроком для досягнення цього є залучення до роботи в установах фахівців, компетентних в галузях «Штучного інтелекту» та «Нейромереж». В галузі агроінженерної науки необхідно насамперед сконцентрувати зусилля на дослідженнях та розробці сучасних автоматизованих та роботизованих систем.
Для забезпечення успішної роботи наукових кадрів у зазначених напрямах досліджень необхідно створити в установах Академії відповідні умови. Це включає виплату високих заробітних плат, придбання необхідної приладо-лабораторної бази, забезпечення побутових умов та інше.
Друга основна задача стратегічного розвитку аграрної науки, на мою думку, полягає у коригуванні підходів до виконання та отримання результатів фундаментальних досліджень.
Варто зазначити, що використання, як приклад, терміну «оптимізація» в назві завдання передбачає застосування математичних методів для визначення оптимальних значень параметрів, що забезпечують максимальний або мінімальний результат. Якщо в змісті та результатах теоретичних досліджень відсутні рівняння регресії, графіки та інші математичні методи, зокрема методи варіаційного числення (побудова цільової функції), необхідні для визначення оптимальних параметрів з множини доступних альтернатив, то це не може бути справжньою оптимізацією. І така оптимізація повинна бути майже обов’язковою при проведенні ґрунтовних теоретичних досліджень.
На жаль, іноді трапляється, що дослідники називають свої дослідження «оптимізацією», щоб видати найкращий отриманий результат (наприклад, врожайність сільськогосподарських культур) за оптимальний. Це не є коректним підходом, оскільки не забезпечує надійності та об'єктивності результатів досліджень. Отже, важливо, щоб дослідники використовували належні методи та інструменти для оптимізації, а не просто називали свої дослідження «оптимізацією», щоб видати найкращий отриманий результат за оптимальний. Це важливо для забезпечення надійності та об'єктивності результатів досліджень.
Важливою складовою стратегічного розвитку аграрної науки є розробка та застосування математичних моделей та методів оптимізації. Саме вони дозволять підвищити ефективність та якість досліджень, а також забезпечити їх практичну значущість.
Експериментальні дослідження (навіть звичайні польові досліди), якщо йде мова про вимірювання параметрів чи показників, обов’язково повинні бути із застосуванням сучасних методів, основаних на «багатофакторному експерименті». Тільки на основі цього можливо отримати достовірні його результати. Застосовуючи методику багатофакторного експерименту є можливість скласти рівняння регресії будь якого процесу, побудувати трьохмірні графіки і отримати оптимальні значення досліджуваних параметрів, отримані вже на підставі експериментів. Тобто обов’язково необхідно проводити регресійний та кореляційний аналіз процесів, які досліджуються.
Також важливо зазначити, що обов'язковими є застосування статистичних методів обробки результатів експериментальних досліджень або польових дослідів з використанням сучасних комп’ютерних програм. Це дозволяє проводити більш точний та надійний аналіз результатів, а також забезпечити їх об'єктивність.
Найактуальнішим зараз питанням для сільського господарства нашої країни є виробництво продукції за умов зміни клімату. На мою думку, враховуючи обставину, за якою вказані зміни відбуваються доволі повільно (окрім випадків глобальних явищ: або величезних злив чи тривалих посух) для проведення перспективних досліджень в цьому напрямі слід штучно моделювати вказані зміни. Для цього треба розробити принципово нові методики польових експериментальних досліджень, де головними факторами будуть не тільки дотримання умов технологій, що застосовуються при вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур, а й умов ретельного дотримання в польових умовах «зміненого клімату», який штучно утворюється.
Загалом, використання математичних моделей, методів оптимізації та статистичних методів обробки результатів є важливою складовою стратегічного розвитку аграрної науки, яка дозволить підвищити ефективність та якість досліджень, а також забезпечити їх практичну значущість. Це дозволить отримати достовірні результати та оптимальні значення досліджуваних параметрів, що є необхідною умовою для успішного розвитку аграрної науки та забезпечення продовольчої безпеки держави.
Також важливо зазначити, що для проведення таких досліджень необхідно застосувати нове лабораторно-польове наукове обладнання, яке за можливості треба придбати.
Крім того, ви абсолютно праві, що при розв'язанні будь-якого наукового питання зараз у світі вимагається, як обов'язковий крок проведення порівнянь отриманих нових наукових знань з тими, що були отримані та надруковані в останні п'ять років. Ця норма вимоги повинна бути і у нас.
Загалом звіт президента НААН академіка НААН Ярослава Гадзала вважаю за необхідне затвердити, оскільки він містить важливі пропозиції щодо стратегічного розвитку аграрної науки, які дозволять підвищити ефективність та якість досліджень, а також гарантувати їх практичну значущість для забезпечення продовольчої безпеки держави.
Виступ І.Бузевича
завідувача Відділу досліджень біоресурсів водосховищ верхнього, середнього та нижнього Дніпра Інституту рибного господарства НААН,
члена-кореспондента НААН
Наша Академія разом з усією Україною прожила ще один важкий рік, коли триває боротьба із широкомасштабною російською агресією. Науковці установ Відділення у цей складний для країни час докладають максимум зусиль для продовження виконання наукових досліджень.
Інститут рибного господарства НААН, як і всі наукові установи, продовжував виконання фундаментальних досліджень із пріоритетних напрямів науки, прикладні дослідження та розробки для забезпечення продовольчої безпеки держави, відновлення зруйнованої національної економіки. Так, завдяки проведеним дослідженням збережено генофонд рідкісних і зникаючих представників лососевих риб водойм Карпатського регіону; визнано селекційним досягненням несвицький рамчастий та несвицький лускатий внутрішньопородні типи українських рамчастої та лускатої порід коропа; створено нові діагностичні системи захворювань риб на основі ПЛР, розроблено методи застосування лікувально-профілактичних препаратів нового покоління; науково обґрунтовано методики оцінки збитків, завданих знищенням нерестовищ на рибогосподарських водних об'єктах різних типів, визначено збитки, завдані рибному господарству внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС та науково обґрунтовано запропоновану Концепцію відновлення іхтіофауни Каховського водосховища на період 2024-2029 рр.
В доповіді «Про підсумки діяльності Національної академії аграрних наук України за 2023 рік та основні завдання на перспективу» представлено головні наукові результати, які, попри всі труднощі й виклики сьогодення, отримали науковці Академії упродовж звітного періоду.
Президент НААН висвітлив і питання співпраці з міністерствами та відомствами, науково-експертної діяльності Академії, співпрацю з Національною академією наук України, закладами вищої освіти, міжнародного співробітництва. У своєму виступі Ярослав Гадзало торкнувся і проблемних моментів діяльності НААН: недостатнього фінансування, необхідності збереження кадрового потенціалу, розвитку наукової інфраструктури, оптимізації структури Академії, а також окреслив головні завдання на наступний період.
Агропромисловий комплекс був локомотивом вітчизняної економіки і є єдиною групою галузей, яка у воєнний період отримала позитивні фінансові результати та зберегла темпи реалізації експортного потенціалу вітчизняної економіки.
Впевнений, що науковці Академії й надалі зможуть протистояти непростим викликам сьогодення.
Вважаю, що звітна доповідь президента НААН Ярослава Гадзала варта схвалення.
Виступ О. Тараріко
головного наукового співробітника Інституту агроекології і природокористування НААН, професора, академіка НААН
Шановні колеги!
Уважно ознайомився з доповіддю президента НААН Ярослава Михайловича Гадзала, в якій досить вдало викладено результати досліджень наукових установ Академії, господарської діяльності, фінансового забезпечення та кадрового складу. Можна стверджувати, що в умовах військового стану, пошкодження і навіть повного знищення інфраструктури багатьох інститутів і дослідних господарств отримано важливі наукові і практичні результати.
Але хотілось би більш детально зупинитись на перспективних напрямках досліджень, представлених в проекті постанови Загальних зборів Академії. Зміни клімату, наслідки російської агресії, просторового розповсюдження деградаційних процесів на величезній території нашої країни потребують оперативної інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень та прогнозування. В цьому відношенні важливим є удосконалення науково-методичних засад використання інструменту супутникового моніторингу та інших дистанційних методів спостереження. Як приклад можна навести оперативну супутникову інформацію про небезпечні пилові бурі, що стали виникати на теренах африканських і прикаспійських пустель, а досягли території нашої країни у 2020, 2022 та 2024 роках. Наслідки підриву Каховської ГЕС та пошкодження однієї з найбільших у світі Каховської зрошувальної системи, природоохоронних територій та сільськогосподарських земель також потребують системних супутникових спостережень. Зараз в межах програми «Агрокосмос» Інститут агроекології і природокористування НААН як головна наукова установа програми на ініціативних засадах оперативно надає результати досліджень профільним центральним органам управління щодо стану посівів, їх вологозабезпечення, прояву кризових явищ та наслідків військових дій.
Вважаємо, що Президія нашої Академії у свій час прийняла правильне рішення щодо започаткування програми «Агрокосмос». Але цей напрям досліджень потребує подальшого розвитку, віднесення його до пріоритетних напрямів, а також удосконалення координації досліджень на засадах співпраці з профільними установами Національної академії наук України та Державного космічного агентства України.
Загалом основні положення результатів наукової діяльності установ Академії за 2023 рік, викладених у доповіді президента НААН Ярослава Михайловича Гадзала, пропоную затвердити.
Пошук:
24.10.2024
Україна прийняла нову стратегію збереження різноманітності культур: коментарі від НААН
22.10.2024
Через посуху озимі почали сіяти із затримкою: експерт НААН розповів, як це вплине на врожай
20.09.2024
Просо – це страховка чи заробіток: коментар експерта НААН щодо рентабельності культури
19.09.2024
Що буде з цінами на м'ясо восени: прогноз експертки НААН
17.09.2024
Європейський Союз в пошуках майбутнього сільського господарства – Юрій Лупенко
Новини України 1 — 5 з 867
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець