Новини

Днями під головуванням Президента Національної академії аграрних наук України Ярослава Гадзала відбулося чергове засідання Президії НААН, під час якого розглянули питання збереження та відновлення генетичних ресурсів вітчизняних порід сільськогосподарських тварин у контексті продовольчої безпеки.

Із доповіддю на цю тему виступив в.о. директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН Остап Жукорський. Він зазначив, що галузь тваринництва, в якій наразі формується близько 30%, а в кращі роки й 50% валового сільськогосподарського виробництва, займає важливе місце у забезпеченні продовольчої безпеки держави та потенційно має істотний експортний потенціал. 

Стратегія національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни» затверджена Указом Президента України від 14.09.2020 року №392/2020 включає в себе положення про розроблення і затвердження  Стратегії продовольчої безпеки України до 2030 року, до основних напрямів якої віднесено розвиток племінної справи та селекції у тваринництві.

Однак, попри надзвичайну важливість галузі тваринництва для вітчизняної економіки, фактичний її стан впродовж останніх 30 років не відповідає потенційним можливостям і характеризується стійкою тенденцією до скорочення чисельності майже всіх видів сільськогосподарських тварин.

Порівняно з 1990 роком в Україні поголів’я великої рогатої худоби наразі становить лише 11%, зокрема корів 15%, свиней – 35%, овець і кіз  –  14%. За даними Держстату станом на 1 травня 2023 року утримується 2549,8 тис. голів ВРХ, зокрема 1355,2 тис. корів, овець та кіз – 965,2 тис. голів, свиней – 5028,4 тис. голів. Зменшення поголів'я сільськогосподарських тварин значно ускладнює ситуацію із забезпеченням населення України продуктами харчування тваринного походження.

В Україні вже зникло 16 вітчизняних порід і порідних груп (14,3% світового списку) п’яти видів сільськогосподарських тварин, а саме:

• чотири породи коней;
• чотири породні групи свиней;
• три породи великої рогатої худоби;
• три породи овець,
• дві породи кіз.

Лише 20% племінних породних популяцій перебувають поза зоною ризику істотного зменшення поголів’я.

Значне зменшення чисельності або повне зникнення аборигенних і локальних вітчизняних порід є порушенням Україною взятих зобов’язань у рамках міжнародної Конвенції щодо збереження біологічного різноманіття.

Існуюча нині система селекції у тваринництві за основними параметрами (система збору інформації, система випробування і методологія оцінки племінної цінності тварин, ведення обліку продуктивності тварин тощо) недостатньо ефективна. Така ситуація зумовила зниження конкурентоспроможності вітчизняних племінних ресурсів порівняно із зарубіжними та збільшення їх імпорту, а також повну втрату впливу вітчизняних племінних підприємств на окремі галузі тваринництва (промислове м'ясне та яєчне птахівництво, свинарство, спортивне конярство).

Масштаби імпорту селекційного матеріалу (сперма, плідники, молодняк тощо) у окремих сегментах галузі тваринництва набули загрозливого характеру. Зростання залежності від імпорту генетичних ресурсів у тваринництві повинно стати поштовхом до повернення використання у виробничому процесі переважно вітчизняних генетичних ресурсів порід тварин як стратегічно важливого елемента національної безпеки. Продовження існуючого стану зумовить остаточну руйнацію вітчизняного племінного тваринництва, посилення залежності країни від імпорту племінних ресурсів і реальну загрозу національній безпеці стосовно стабільності обсягів виробництва продукції тваринництва.

Читайте також: Через дії російських окупантів згоріло понад 300 га заповідного степу у “Асканії-Новій” НААН