Новини

27.05.2016

Національний політичний діалог зацікавлених сторін «Водна та продовольча безпека України»

25 травня 2016 року в Інституті водних проблем і меліорації НААН відбувся Національний політичний діалог (НПД) зацікавлених сторін на тему: «Водна та продовольча безпека України».

Глобальне водне партнерство (ГВП) України та Інститут водних проблем і меліорації НААН провели Другий національний політичний діалог, присвячений обговоренню зацікавленими сторонами питань досягнення водної безпеки в аграрному секторі країни та управління посухами як важливих складників продовольчої безпеки держави за умов змін клімату. У Національному політичному діалозі взяли участь представники центральних органів виконавчої влади: Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства водних ресурсів України, Ради національної безпеки та оборони України, Національної академії аграрних наук України, Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України, а також наукових установ, вищих навчальних закладів і громадських організацій.

Учасники Другого НПД відзначають:

1. Можливість ефективного використання агроресурсного потенціалу на значній частині території України лімітується рівнем природного вологозабезпечення (дефіцит вологи на півдні, надлишок – на Поліссі).

2. В умовах глобальних змін клімату, які для України характеризуються зростанням його посушливості та контрастності, внаслідок чого умови ведення землеробства в більшості регіонів України погіршуються через зростання дефіциту природного вологозабезпечення, значно зростає роль меліорації земель, як важливого чинника забезпечення сталості землеробства та створення умов не тільки для збереження родючості ґрунтів, а й постійного її підвищення, з метою пріоритетного задоволення економічних інтересів агротоваровиробників, а також збалансованого розвитку сільських територій.

3. Наявні водні ресурси орієнтовно забезпечують розвиток зрошення на площі 2,5–3,0 млн га.

4. Нинішня ситуація в Україні з водопостачанням сільських населених пунктів, за якої лише чверть сільського населення користується послугами централізованих систем водопостачання та яка ускладнюється ще й наслідками Чорнобильської катастрофи, є однією з найгірших у Європі.

5. Розміщення та розвиток великих тваринницьких і птахівницьких комплексів мають бути узгоджені з наявністю водних ресурсів і можливістю забезпечення мінімізації негативного впливу на їх стан, з пріоритетним застосуванням замкнених систем водокористування.

6. Розвиток аграрного виробництва зі зростанням потреби у воді на його технологічні процеси потребує удосконалення обміну водокористування, зокрема порядку збору звітності про використання водних ресурсів у сільському та рибному господарстві, автоматизації прямого водообміну на меліоративних системах.

7. Враховуючи особливість осушуваних торфовищ та неефективне їх сучасне використання за зростання екологічної небезпеки (емісія парникових газів, торфові пожежі тощо), має бути сформована державна політика щодо їх подальшого використання з пріоритетом виведення із сільськогосподарського обороту та ренатуралізації.

8. У контексті забезпечення водної та продовольчої безпеки в умовах змін клімату, формування ефективної політики управління посухами, важливим адміністративним інструментом для запровадження останньої та превентивних і пом’якшувальних заходів щодо зниження ризиків посух, їхнього впливу на розвиток аграрної економіки, забезпечення водопостачання населення, навколишнє природне середовище є Плани управління посухами як складова Планів управління річковими басейнами, що мають розроблятися відповідно вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу.

9. Заходи, передбачені Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням (затверджено розпорядженням КМУ від 30.03.2016 р. № 271-р.), за їх реалізації матимуть значний водно-безпекоформуючий ефект, тому їх виконання є одним з пріоритетів досягнення як водної, так і продовольчої безпеки країни в умовах кліматичних трансформацій.

10. Враховуючи важливу гідрологічну та водоохоронну роль лісів, для зменшення водних ризиків, пов’язаних як з надмірною кількістю надходження води в басейни річок (паводки), так і її нестачею, необхідно забезпечити належний рівень лісистості, у тому числі лісосмуг, з урахуванням особливостей природно-кліматичних зон і структури ландшафтів.

11. Використати матеріали доповідей та обговорення НПД «Водна та продовольча безпека України» для формування бачення водної безпеки та пропозицій до Водної стратегії України від зацікавленої громадськості.

12. Учасники Другого НПД мають намір після спільного доопрацювання проекту резолюції Національного політичного діалогу передати рекомендації до Адміністрації Президента України, відповідних Комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та відповідних Центральних органів виконавчої влади й Апарату РНБО для ознайомлення та належного врахування.

Завдання, що стояли перед Національним політичним діалогом:

- обговорити та оцінити існуючі та очікувані прийнятні водні ризики, пов’язані з розвитком агровиробництва в Україні, а також оцінити вплив на водну та продовольчу безпеку змін клімату, перш за все посух, зокрема розглянути питання перспектив зрошення і осушення та ролі агролісомеліорації та природних екосистем у забезпеченні водної та продовольчої безпеки в умовах зміни клімату.

- розглянути Керівництво з підготовки Планів Управління Посухами, розробленого ГВП ЦСЄ в контексті виконання Україною завдань із гармонізації національного законодавства в рамках імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Здійснити аналіз прогалин у політиці й управлінні посухами на основі досвіду посухи 2015 року: адміністративні механізми, ключові.

Захід було розділено на 2 сесії:

сесія І - питання водної безпеки в агросекторі;

сесія ІІ - управління посухами в Україні.