Новини

15.02.2016

«Золоте» руно «Асканійського»

За часи реформування аграрного сектору галузь вівчарства не була визнана пріоритетною, тож основну продукцію – вовну різних типів - купували практично за безцінь, і господарства були змушені позбутися тварин. Сьогодні, у колись традиційній для розведення овець Херсонщині, їх лише 55,4 тис. голів.

Кращим господарством асканійської тонкорунної породи овець є племзавод ДП ДГ «Асканійське» Каховського району Херсонської області. Господарство утримує і розводить овець з серпня 2002 року, коли з Державної дослідно-експериментальної агрофірми«Асканія-Нова» в «Асканійське» передали 1814 овець із 2074 наявних, у т. ч. всіх баранів-плідників. Завдяки невтомному піклуванню і наполегливості директора господарства Віри Найдьонової, головного зоотехніка Олександра Дубинського і зоотехніка-селекціонера Алли Носкової колектив господарства у співробітництві з науковцями ІТСР «Асканія-Нова» у стислі строки досяг вражаючих успіхів.

Колектив чабанів під керівництвом Олександра Попова завдяки поліпшеній годівлі тварин досить швидко виростив 834 переярки з середньою живою масою 56,6-68,0 кілограмів. Це дозволило оновити маточну отару, що вплинуло на збільшення живої маси ягнят при народженні, у баранців - з 3,60 до 4,20 кг, ярок - з 3,51 до 4,01 кілограмів. Таку ж тенденцію спостерігали і при відлученні: показники у баранчиків зросли з 28,71 до 30,31 кг, у ярок - з 27,72 до 28,94 кілограмів.

Професійний підхід до справи дав і підвищення продуктивності: так, жива маса дорослих баранів виросла з 94,6 до 103,7 кг, баранів-річняків - з 53,5 до 67 кг, маток - з 62 до 67,7 кг, ярок - з 45,9 до 52 кг, середній настриг немитої вовни на голову зріс з 5,8 до 7,7 кг, або на 32,7%.

У 2005 році Мінагрополітики провело атестацію суб’єктів племінної справи, і стадо овець ДП ДГ «Асканійське» отримало статус племінного заводу. Відтоді продаж племінних тварин дозволяє поширювати овець таврійського типу не тільки на Півдні, Сході, а навіть у Центральній Україні.

Сьогодні тваринами з «Асканійського» повністю укомплектоване стадо ФГ «Рисовод» Каланчацького району Херсонщини. Господарство має 1500 овець, яких майже вісім місяців на рік випасають біля рисових чеків. Торік у «Рисоводі» середній настриг на голову склав 7,5 кг немитої вовни!

У 2010-му відома «Агрофірма«Маяк» Котелевського району Полтавської області купила в «Асканійському» 10 баранів, 35 переярок і 60 ярок. На основі цих тварин спеціалісти агрофірми і науковці Інституту тваринництва НААН створили племінний репродуктор, вівцімають високі показники живої маси, настриги немитої вовни перевищують 7 кілограмів. На середину 2014 року встаді вже налічувалось 23 барани-плідники та 193 матки і ярки старше одного року, а на перспективу заплановано збільшити поголів’я до 400 голів. До слова, колись у цих краях розводили овець породи прекос, але таврійські генотипи з ДП ДГ «Асканійське» мають беззаперечну перевагу над ними як за живою масою, так і за настригами вовни.

На жаль, недалекоглядна аграрна політика і відсутність державної підтримки галузі в останні 5 років, а також непередбачувані жахливі події в Криму і на Донбасі призвели до зменшення кількості племінних продажів тварин не лише нашим господарством. Скажімо, цифри по «Асканійському» невтішні: господарство за 2011-2015 роки реалізувало всього 1101 племінну тварину, в т. ч. 138 баранів-річняків, хоча потенціал наш – набагато вищий.

Незважаючи на всі несприятливі чинники і обставини, що впливають на галузь, науковці Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції у повному обсязі проводять селекційну роботу зі збереження і удосконалення овець таврійського типу вісьмох австралізованих ліній. Наша робота також базується на тривалому співробітництві з науковцями лабораторії селекції овець і вовнознавства Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова». Так, плануємо в перспективі отримувати від баранів-плідників 6,5-8,0 кг чистої вовни, від вівцематок - 3,2-3,6 кг, ремонтних баранів – 4,0-4,5 кг, ярок – 3,0-3,2 кг,а вихід чистої вовни загалом збільшити до 52-55%.

Потенціал вівці

Тварини асканійської тонкорунної породи ДП ДГ «Асканійське» якнайкраще пристосовані до посушливих умов Півдня України. При хорошому рівні годівлі плодючість становить 125-140 ягнят на 100 вівцематок. Матки з живою масою 60 кг народжують ягнят живою масою 4-4,5 кг, які у підсисний період в середньому на добу набирають 230-300 г приросту, у віці 3-4-х місяців здатні важити 25-30 кілограмів. Таких ягнят уже можна забивати на м’ясо. Втім, доцільніше це робити у кінці пасовищного періоду. У нашому господарстві в середині жовтня вік баранців становив 7-8 місяців, жива маса варіювала від 39 до 41,3 кілограмів. Отже, ми водночас отримали тушки масою 16-17,5 кг і якісну овчину середнього розміру.

ДП ДГ «Асканійське» має можливість продавати і племінний, і зверхремонтний молодняк для вирощування на м’яса в господарствахрізних форм власності. Утримуючи овець, аграрії зможутьвикористовувати місцеві пасовища, ярки, балки, лісосмуги й отримувати якісну продукцію – вовну, м’ясо, молоко, овчини, шкіри.

Вовну, як відомо, легко зберігати і переробляти у домашніх умовах, її волокна мають високі теплозахисні якості та велику вологоємність, що обумовлює гігієнічні властивості тканин. Вироби з овечої вовни знімають статичну електрику, полегшують болі при ревматизмі й радикулітах, заспокоюють нервову систему та попереджають алергію. Кожухи, шуби, жилети, светри рятують людей від застуди та легеневих захворювань.

З давніх часів люди цінували овече м’ясо за високі захисні властивості. Вівці - єдині у світі тварини, у яких ніколи не спостерігали таких захворювань, як туберкульоз і рак. Німецькі вчені знайшли в клітинах м’яса ягнят речовини, що запобігають виникненню пухлин, а тому рекомендують своєму населенню збільшити вживання баранини.

За питомою часткою м’якоті баранина переважає всі інші види м’яса.Поживні якості її, особливо молодої, забезпечуються, поряд з іншими факторами, оптимальним співвідношенням білка та жиру (по 17%) і більш високим вмістом вітамінів груп В. Холестерину у баранячому жиру у 2,5 рази менше, ніж у яловичому і майже у 4 рази менше, ніж у свинині. Особливо цінна ягнятина і молода баранина, які характеризуються ніжною консистенцією, кращим співвідношенням білка та жиру і не мають специфічного запаху.

Овече молоко має дієтичні властивості й засвоюється у організмі людини на 99,1% (коров’яче - на 91,8%). Його калорійність в 1,5 рази вища, вміст сухих речовин у 1,3 рази більше, ніж у коров’ячому. Порівняно з молоком інших тварин, овече містить більше сироваткової кислоти, що разом із магнієм підтримує регенерацію клітин, сприятливо діє на хвору печінку, виводить «шлаки» із судин, підвищуючи їхню міцність і попереджаючи інфаркт. Ось чомуовече молоко і його продукти є народними ліками від старіння.

Вівці - тварини витривалі, мають міцні кінцівки і ратиці та здатні робити великі переходи. Маючи вузьку і загострену морду, тонкі рухливі губи, тварини можуть з’їдати низькорослу та зріджену рослинність. Вони здатні підбирати не тільки колоски, а й окреме зерно, яке залишилось після збирання врожаю зернових культур. Особливістю овець є невибагливість до кормів: так, з 667 видів рослин вівці з’їдають 520 (78%), велика рогата худоба - 460 (69%), коні - 416 (62%). Із 600 різновидів бур’янів коні з’їдають 82, ВРХ - 56, а вівці - 570.

Оскільки у овець надто розвинений інстинкт стадності, їх потрібно утримувати групами, спокійно поводитися з ними. Вони невибагливі до утримання, приміщення (кошари) для них можуть бути простими, але з хорошою вентиляцією, бо підвищена вологість і протяги впливають на здоров’я тварин.

Професійні секрети

Як правило, наприкінці червня ми відлучаємо ягнят від маток. Для ремонту стада відбираємо 160 баранців, 300 голів - для продажу на м’ясо, їх впродовж 4 місяців відгодовуємо на пасовищних кормах, а потім продаємо на м’ясопереробні підприємства (утримувати їх на дорогих зимових кормах економічно недоцільно).

Впродовж року великий обсяг роботи з профілактики основних захворювань овець виконують ветлікарі, адже без їхнього супроводу високої продуктивності та показників відтворення у стаді досягти неможливо.

Зокрема, на фермі забороняється утримувати бродячих собак, але є сторожові, яких раз на квартал обробляють проти гельмінтів. Забороняється згодовувати собакам голови овець (ягнят). Обов’язковою є вакцинація собак проти сказу.

Незаразні хвороби овець у більшості випадків виникають через порушення технології годівлі, утримання та догляду за вівцями відповідно до їх віку, статі, породи. Це хвороби органів дихання і травлення. Тому потрібно усувати першопричини: протяги, вологість, загазованість приміщень. Дуже важливими при профілактиці таких захворювань є повноцінна годівля і наявність у раціоні преміксів з вітамінами та мінеральними речовинами.

При несвоєчасній стрижці виникає перегрів організму вівці, що може викликати запалення легенів у дорослих овець. Хвороба розвивається досить швидко, може загостритись у холодну пору року і призвести до загибелі овець нормальної вгодованості.

Корми необхідно піддавати ветеринарно-санітарному та зоогігієнічному аналізу для профілактики кормових отруєнь. Наприклад, складаючи раціон, слід враховувати, що висока концентрація масляної кислоти в силосі зумовлює отруєння ягнят і суягних вівцематок, порушення у них обміну речовин і народження ослабленого потомства. Згодовування корму, враженого пліснявими грибами, категорично заборонено, бо спричиняє аборти і отруєння ягнят та суягних вівцематок.

Для профілактики виникнення захворювань усіх привезених у господарство овець піддають карантину і з урахуванням епізоотичної ситуації досліджують на бруцельоз, хромідіоз, інфекційний епідидиміт, вібріоз, лістеріоз, сальмонельоз, туберкульоз, гельмінтози і аскарози. Вакцинують проти сибірської виразки, брадзоту, злоякісного набряку і дизентерії.

Дотримання зооветеринарних вимог допоможе вам зберегти стадо і отримати бажані прибутки.

Олександр АНТОНЕЦЬ,

завідувач лабораторії тваринництва, канд. с.-г. наук,

Асканійська державна сільськогосподарська дослідна станція