.jpg "Здобутки вчених НААН, які сприятимуть вирішенню основних завдань АПК, озвучено під час круглого столу за участю міністра аграрної політики Романа Лещенка та очільників аграрного міністерства України різних років")
Здобутки вчених НААН, які сприятимуть вирішенню основних завдань АПК, озвучено під час круглого столу за участю міністра аграрної політики Романа Лещенка та очільників аграрного міністерства України різних років
17 лютого 2021 року в Національній академії аграрних наук України відбувся круглий стіл за участю міністра АПК Романа Лещенка, міністрів сільського господарства України – міністрів аграрної політики та продовольства України, які очолювали профільне міністерство у різні роки незалежної України, та президента Академії Ярослава Гадзала.
Ініціатива заходу належить керівництву, членам Президії Національної академії аграрних наук України та діючому міністру аграрної політики і продовольства Роману Лещенку.
Тема для обговорення: «Перспективи розвитку агропромислового комплексу України».
Учасниками засідання, окрім діючого міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка та президента НААН Ярослава Гадзало, стали відомі державні та політичні діячі, знанні науковці агарної галузі України:
КАРАСИК Юрій Михайлович, Герой України, з 1991 по 1995 р. - заступник, перший заступник міністра, міністр сільського господарства України, міністром агропромислового комплексу у 1997 – 1998 роках, Почесний член Національної академії аграрних наук України;
ГАЙДУЦЬКИЙ Павло Іванович, академік НААН, доктор економічних наук, професор, міністр сільського господарства і продовольства України у1995-1996 роках;
СУПІХАНОВ Борис Карабайович, (долучився до розмови дистанційно) , академік НААН, міністр агропромислової політики України у 1998-1999 роках;
ГЛАДІЙ Михайло Васильович, доктор економічних наук, академік НААН, перший віцепрезидент НААН, міністр агропромислового комплексу України у 1999-2000 роках;
КИРИЛЕНКО Іван Григорович, міністр аграрної політики України в 2000 - 2002 роках;
РИЖУК Сергій Миколайович (долучився до розмови дистанційно), доктор сільськогосподарських наук, професор, Академік НААН, міністр аграрної політики України у 2002 - 2004 роках;
СЛАУТА Віктор Андрійович, кандидат економічних наук, міністр аграрної політики України (2004 р.), Почесний член Національної академії аграрних наук України;
БАРАНІВСЬКИЙ Олександр Петрович, кандидат економічних наук, міністр аграрної політики у 2005 - 2006 роках;
МЕЛЬНИК Юрій Федорович, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН, Герой України, міністр аграрної політики України (2006–2010 роки);
ШВАЙКА Ігор Олександрович, міністр аграрної політики та продовольства України в 2014 році;
ПАВЛЕНКО Олексій Михайлович, кандидат економічних наук, міністр аграрної політики та продовольства - 2014 - 2016 роки.
Звертаючись до учасників круглого столу з вітальним словом, Президент НААН Ярослав Гадзало зауважив, що Академія, головна агарна наукова установа України, протягом всіх років, коли кожен з сьогоднішніх гостей обіймав посаду міністра, прагнула максимально співпрацювати з рідним профільним міністерством.
«Нині існує низка вагомих проблем, шляхи подолання яких необхідно визначити і сформулювати, спираючись на знання та досвід кожного з вас, шановні панове міністри. Це необхідно зробити для забезпечення подальшого розвитку агропромислового комплексу держави Україна», - наголосив Ярослав Михайлович.
У зверненні до учасників круглого столу Ярослав Гадзало наголосив, що основні завдання, які стоять перед вітчизняним АПК на поточний період і до 2030 року узгоджуються з національними інтересами України щодо сталого розвитку економіки, громадянського суспільства і держави, які визначені Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. №722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період 2030 року».
В галузях аграрної економіки і продовольства пріоритетними визначені наступні завдання:
Збільшення обсягів виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції з урахуванням вимог до забезпечення продовольчої безпеки держави та можливості реалізації її експортного потенціалу;
Техніко-технологічна модернізація агропромислового виробництва через залучення інвестицій, зокрема іноземних, удосконалення форм, напрямів, розмірів і важелів державної підтримки відтворення матеріально-технічної бази сільського господарства;
Реформування управління аграрним сектором, яке передбачає формування організаційно-управлінських структур, забезпечення розвитку агропромислового виробництва і раціональне поєднання галузевої та територіально-самоврядної системи управління комплексним розвитком агропромислового виробництва і сільських територій;
Формування ефективної системи інноваційного забезпечення агропромислового виробництва через створення сприятливих інституційних умов для розвитку інститутів продукування і впровадження інновацій та ресурсо- та енергоощадних технологій на основі глибокої переробки сировини;
Забезпечення якості і безпечності сільськогосподарської продукції та харчових продуктів за удосконалення системи сертифікації і стандартизації їх виробництва;
Сталий розвиток сільських територій шляхом активізації створення соціального капіталу, модернізації і зміцнення ресурсної бази місцевих бюджетів, спрямованих на поліпшення умов самореалізації життєвого потенціалу кожного жителя села.
В галузі землеробства основними є наступні завдання:
Досягнення нейтрального рівня деградації земель сільськогосподарського призначення;
Забезпечення раціонального використання та сталого управління ґрунтовими ресурсами України;
Реформування системи державного управління щодо зрошення та дренажу на засадах інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом та з урахуванням необхідності відокремлення функції управління водними ресурсами;
Розвиток органічного землеробства як незамінного інструмента забезпечення населення безпечною та якісною продукцією харчування.
В галузі рослинництва
Селекція, насінництво, розсадництво та технології вирощування сільськогосподарських культур, адаптованих до змін клімату;
Розроблення сучасних технологій виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської сировини для продовольчих, медичних та кормових цілей;
Зменшення хімічного навантаження через застосування біологічного методу захисту сільськогосподарських культур.
В галузі тваринництва:
Подолання кризи виробництва продукції тваринництва, в першу чергу молока і яловичини та критичної для національної безпеки імпортозалежності у генетичному матеріалі великої рогатої худоби, свиней, коней, кіз та овець;
Відновлення функціонування системи селекції та біотехнології прискореного відтворення у тваринництві;
Забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя та здоров’я тварин.
Біологічна безпека, біологічний захист у ветеринарній медицині.
Президент НААН Ярослав Гадзало назвав сучасні здобутки вчених Академії, які сприятимуть вирішенню зазначених основних завдань АПК.
«Розроблено «Концепцію досягнення нейтрального рівня деградації ґрунтів України» та визначено добровільні національні цілі щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель, схвалені Координаційною радою з питань боротьби з деградацією та опустелюванням 04 травня 2018 р. Розроблено нормативи якісного стану ґрунтів, включені до проекту Постанови Кабінету Міністрів України «Про нормативи якісного стану ґрунтів». Створено Український ґрунтово-інформаційний центр, який володіє єдиною базою з 728 великомасштабних карт ґрунтів.
За попередніми розрахунками, переоснащення малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників забезпечить підвищення урожайності сільськогосподарських культур у 1,5-2 рази, створення десятків тисяч робочих місць, збільшення надходжень до державного і місцевих бюджетів і зменшить залежність аграрного сектора економіки України від зарубіжних фірм.
Розроблено та схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України 14 серпня 2019 р. № 688-р «Стратегію зрошення та дренажу в Україні до 2030 року», яка передбачає на основі залучення 4,2-4,5 млрд доларів США інвестицій для відновлення зрошення на Півдні на площі до 1,2 млн га та водорегулювання на Поліссі на площі біля 1,0 млн га. На виконання зазначеної Стратегії спільно з фахівцями Міндовкілля і Мінекономіки розроблено та схвалено Урядом План заходів з реалізації «Стратегії зрошення та дренажу в Україні до 2030 року», який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 року № 1567-р.
За останні три роки до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 507 нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур селекції НААН, усі вони адаптовані до агрокліматичних зон їх вирощування і в більшості є як морозо-, так і посухо-жаростійкими. Потенціал продуктивності нових сортів селекції Академії становить: пшениці озимої –11-14 т/га, ячменю озимого – 9-10, соняшника – 4-5, кукурудзи – 16-18, рису – 9-10, коноплі – стебел – 9-10, волокна – 2,5-3,0, насіння – 1,0-1,5 т/га.
Розроблена вітчизняна методологія селекційного перетворення і вдосконалення генофонду порід. За її застосування створено 14 вітчизняних порід сільськогосподарських тварин. Реалізовано Пілотний проект та дорожню карту зі створення сучасної системи селекції у тваринництві України, який передбачає створення Центрального селекційно-інформаційного центру з функціями ведення ідентифікації і реєстрації тварин та відновлення селекції бугаїв-плідників на сучасному методичному рівні. Розроблено «Концептуальні засади забезпечення виробництва якісного молока у господарствах населення та фермерів до 2030 року» та «Концепцію збереження і раціонального використання генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин».
Створено та впроваджено системи: епізоотологічного моніторингу, діагностики та боротьби з особливо небезпечними захворюваннями тварин, в т.ч. спільними для людей з використанням вітчизняних біологічних препаратів; оцінки безпечності та якості кормів та тваринницької продукції, профілактики та лікування токсикозів вітчизняними сорбентами. На рівні кращих європейських стандартів розроблено набір для діагностики африканської чуми свиней методом полімеразної ланцюгової реакції для диференційної діагностики африканської та класичної чуми свиней. Ефективність діагностичного набору підтверджено випробуваннями в Федеральному інституті здоров’я тварин ім. Ф. Леффлера (Німеччина).
Особливої уваги заслуговує розроблена вченими НААН Стратегія зростання "Харчова промисловість України-2030", реалізація якої забезпечить у м’ясопереробній і цукровій галузях модернізацію підприємств, автоматизацію та диверсифікацію виробничих процесів на рівні світових лідерів виробництва.
Розроблено й передано відповідним міністерствам і відомствам понад 40 проектів нормативних документів державного значення й пропозицій щодо змін діючого законодавства».
Насамкінець Ярослав Гадзало зауважив, що портфель інноваційних розробок у Академії в десятки разів більший, ніж сьогодні озвучено, і запевнив, що вчені НААН зуміють надати аграріям наукову підтримку для успішного подолання всіх викликів, які мають місце сьогодні і матимуть в майбутньому.
