Новини

У ніч на 6 червня 2023 року сталася надзвичайна катастрофа, яка залишила серйозний вплив на увесь південний регіон України. Російськими окупаційними військами була підірвана гребля Каховської ГЕС – станції, що забезпечувала південь України електроенергією і прісною водою. Окупаційні сили нанесли дамбі Каховської гідроелектростанції непоправні пошкодження, що спричинило викид великої кількості води з Каховського водосховища. Після цих масштабних руйнувань, сталася зміна в рівні води, що призвела до стрімкого зниження рівня водосховища.

Каховська ГЕС та Каховське водосховище мали велике значення для соціально-економічного розвитку України. Будівництво водосховища дозволило побудувати Каховський, Північно-Кримський та Олександрівський магістральні канали, водоводи Дніпро–Донбас, Дніпро–Інгулець, Дніпро–Кривий Ріг тощо, які забезпечували питною водою населення Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської та Запорізької областей та поливною водою системи зрошення на півдні України.

На виконання доручення Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, даного на нараді 11 червня 2023 року, щодо стану виконання робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з підривом греблі Каховської ГЕС в результаті збройної агресії російської федерації, робочою групою з представників наукових установ Національної академії аграрних наук України проведено аналіз придатності до використання за цільовим призначенням земель сільськогосподарського призначення у постраждалих внаслідок руйнування Каховської ГЕС і підготовлено відповідні пропозиції до плану першочергових заходів з використання земель постраждалих внаслідок руйнування Каховської ГЕС, які надіслано зацікавленим центральним органам виконавчої влади для прийняття відповідних рішень. 

Зокрема, робочою групою проведено аналіз земельних ресурсів за цільовим використанням постраждалих внаслідок руйнування Каховської ГЕС, проведена попередня оцінка втрат площ та виробництва продукції сільського господарства від пошкодження зрошувальних систем, здійснено картографування ґрунтів постраждалих територій, надано відповідні рекомендації щодо раціонального використання грунтів, які зазнали затоплення унаслідок підриву Каховської ГЕС.

Також визначено екологічні та загальні збитки, які завдані територіям внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Запропоновано першочергові заходи з використання земель постраждалих внаслідок руйнування Каховської ГЕС, а саме заходи з мінімізації впливу наслідків на стан ґрунтового покриву, використання сільськогосподарських угідь, ведення кормовиробництва, проведення залуження ложа Каховського водосховища. Визначено принципи відновлення меліорованих земель, а також об’єкти і території природно-заповідного фонду, що постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС. Запропоновано підходи щодо визначення статусу земель ложа Каховського водосховища та заходи по відновленню питного водопостачання на територіях постраждалих внаслідок руйнування Каховської ГЕС.

Нагадаємо, мікробіологи НААН пропонують біопрепарат для ріпаку з 25% приросту без добрив.

Читайте також: Вчені НААН назвали перспективні сорти для селекції безнасінного винограду