02.02.2022
"Якщо зараз не профінансувати селекцію, у 2024 році Україні доведеться імпортувати річкову рибу", – Ігор Грициняк
Червоний і чорний кав’яр українського виробництва: завдяки роботі науковців Інституту рибного господарства НААН фантастика стала реальністю. Осетрові нині вирощують на Одещині й у Чернівцях. Натомість, унаслідок природних та антропогенних чинників, чисельність популяції річкової риби падає: у порівнянні з 2013 роком вона знизилася на 70%. За таких темпів до 2024 року Україна змушена буде перейти на імпорт. Аби цього не сталося держава має підтримувати програми селекції й відтворення риби, наголошує директор Інституту Ігор Грициняк.
Завдяки виділенню урядом коштів на технічне переозброєння і переорієнтацію лабораторій у 2008-2009 році, при Інституті рибного господарства НААН України були створені три нові лабораторії: біотехнологій, вірусології і бактеріології, генетики і цитогенетики.
"Нашим науковцям вдалося досягти кращого розщеплення ферментів – завдяки цьому, осетрові менше хворіють і краще ростуть. Збільшилась популяція форелі. 16 років тому по всій Україні вирощували 4 тонни, сьогодні – 10 тисяч тонн. Ми вже вирощуємо 6-8 тонн, а у перспективі – 10 тонн власної червоної ікри. Близько 5 тонн чорної ікри. Уся ця продукція реалізується всередині країни", – розповідає директор установи Ігор Грициняк.
За даними фахівців НААН, нині Україна імпортує переважно морську рибу – через скорочення власного вилову.
"В Азовському морі у нас фактично залишився лише бичок, бо решту видів було винищено через безвідповідальне, хижацьке ставлення. А з тих акваторій, де є більші популяції, нас витіснила Росія. Чорноморські зони вилову риби також переважно перебувають у руках РФ. Тому в Україні в рази зменшився вилов морської риби", – коментує Ігор Грициняк.
Він зауважив, що потреби імпортувати ставкову рибу в Україну – немає, адже власної популяції повністю вистачає.
"Ми здатні збільшити її в рази й експортувати. Але інші країни захищають інтереси власних виробників. В Україні ж регуляторна роль держави знівельована. У США Мінагро за своїм значенням майже дорівнює Пентагону. А в Україні відповідне міністерство просто ліквідували. І це – при тому, що 75% доходів державного бюджету формує саме аграрна галузь", – наголосив науковець.
Експерт підкреслив, що сьогодні рибна галузь – унікальна підгалузь тваринництва, яка не імпортує генний матеріал. У складі Інституту діє єдиний селекційно-племінний центр в Україні. І наразі цей живий генетичний банк функціонує фактично без допомоги держави. За його словами, галузь потребує державного захисту і підтримки програми селекції.
"Має зберігатися маточний матеріал – принаймні, подвійний-потрійний запас. Крім того, цей матеріал потрібно постійно оновлювати. Слід враховувати, що за 6-8 років продуктивність гнізда падає. Тому селекційна програма в державі має бути безперервна. Якщо ми її перервемо бодай на рік, нашу рибну галузь відкине на 7-8 років назад", – пояснює Ігор Грициняк.
Нагадаємо, Україна створила найбільше сортів черешні у світі: науковці НААН прагнуть зробити ягоду дешевшою.
Читайте також: “Програма рибної селекції має бути безперервною і потребує підтримки держави”, - Ігор Грициняк
Читайте також: “Програма рибної селекції має бути безперервною і потребує підтримки держави”, - Ігор Грициняк
Пошук:
22.02.2024
НААН пропонує аграріям насіння сортів та гібридів ярих культур для посівної 2024 року
26.01.2024
На Сумщині створили Асоціацію селекціонерів бурої худоби України
22.01.2024
Жінок із Львівщини безкоштовно навчатимуть садівництву та овочівництву в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН
10.01.2024
Науковці НААН розробили препарат від нашестя мишей у бліндажах військових
28.12.2023
Інститут картоплярства НААН та Держпродспоживслужба підписали меморандум про співробітництво
Новини України 1 — 5 з 833
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець