11.11.2021
У Києві відкрили меморіальну дошку вченому Миколі Тюленєву
На фасаді будівлі Інституту водних проблем і меліорації НААН відкрили меморіальну дошку вченому Миколі Тюленєву. Церемонію вшанування пам’яті видатного професора розпочав президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало. Він відзначив напрацювання Миколи Тюленєва, які і зараз успішно застосовуються в агронауці.
Встановлення дошки ініціював директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор Вергунов. Саме він звернувся до Верховної Ради, аби у 2019 році на державному рівні відзначалося 130-річчя з дня народження Миколи Тюленєва.
"Я надзвичайно зворушений, що моє бажання з відкриттям пам'ятної дошки Миколі Тюленєву реалізувалося - це свідчення про збереження пам’яті про нього та його талант, знання і досвід, які він віддав служінню людям і науці, - розповів Віктор Вергунов. - Проведені особисто багаторічні історичні розвідки довели вагомий внесок цього великого вченого аграрія у розвиток галузі освоєння осушуваних земель, вирощування на них зернових і кормових культур, болотознавства. Впродовж всього свого творчого життя він приділяв велику увагу цим питанням".
Нагадаємо, у Харкові урочисто відкрили меморіальну дошку на честь 140-річчя від дня народження вченого, громадського діяча та організатора сільськогосподарської справи в Україні Мойсея Вольфа.
Читайте також: Президент НААН Ярослав Гадзало вручив грамоти Верховної Ради трьом науковцям
Читайте також: Президент НААН Ярослав Гадзало вручив грамоти Верховної Ради трьом науковцям
Довідка:
Творча спадщина Миколи Тюленєва налічує 218 наукових праць. Серед його учнів низка відомих українських учених агромеліораторів: Марія Проскура, Олексій Бакулін, а також один із класиків вітчизняної агромеліорації академік Степан Скоропанов.
У 1920−1930-х роках Микола Тюленєв брав участь в організації переважної більшості дослідних болотних установ України. Окрім Сулського поля особисто заснував Казаровецьку лучну та Сагайдацьку зрошувальну дослідну станції. Результати його системних досліджень на Рудня-Радовельській болотній дослідній станції протягом 1923–1932 років покладені в основу державної програми освоєння боліт України.
Він добре знав проблеми Українського Полісся та Великого Дніпра і виступав ініціатором і розробником відповідних меліоративних проєктів щодо їх раціонального природокористування. Це має успішне застосування та затребуваність й наразі.
Пошук:
22.02.2024
НААН пропонує аграріям насіння сортів та гібридів ярих культур для посівної 2024 року
26.01.2024
На Сумщині створили Асоціацію селекціонерів бурої худоби України
22.01.2024
Жінок із Львівщини безкоштовно навчатимуть садівництву та овочівництву в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН
10.01.2024
Науковці НААН розробили препарат від нашестя мишей у бліндажах військових
28.12.2023
Інститут картоплярства НААН та Держпродспоживслужба підписали меморандум про співробітництво
Новини України 1 — 5 з 833
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець