Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

Ярослав Гадзало: «Для успіху потрібно просто любити свою землю, берегти її родючість та цінувати вітчизняну науку» 02.08.2021

Ярослав Гадзало: «Для успіху потрібно просто любити свою землю, берегти її родючість та цінувати вітчизняну науку»


На своїй сторінці у Facebook  президент НААН Ярослав Гадзало виклав свою позицію щодо перших, але дуже важливих  кроків, які, зможуть покращити ситуацію в агропромисловому комплексі та реально збільшити кількість екологічно чистої, високоякісної сільськогосподарської продукції, яка не просто буде відповідати всім світовим стандартам, а й стане конкурентною та затребуваною на всіх міжнародних аграрних ринках.

 Пропонуємо до вашої уваги її основні тези. 

Так склалося, що 2020 рік був надзвичайно складним для світу та України зокрема. І причиною цього була масова пандемія коронавірусної інфекції COVID-19, яка призвела до ряду обмежень, особливо в напрямку міжнародної торгівлі. Проте, незважаючи на це, Україна змогла утримати лідерські позиції у глобальних рейтингах експортерів окремих агропродовольчих товарів.

 

Ми знову посіли перше місце за обсягом експорту соняшникової олії, очолили світовий рейтинг експортерів проса, вийшли на другі місця серед країн-експортерів ячменю, меду та ріпаку, значно зміцнивши свою присутність на світових ринках цієї продукції. Окрім того, Україна продовжує залишатися в межах провідної десятки на світовому ринку багатьох інших продуктів: кукурудзи, лущених волоських горіхів, сушеного гороху, пшениці, концентрату яблучного соку, казеїну, сушених яєчних продуктів, коріандру, сої, м’яса птиці, консервованих томатів, та багато іншого.

 

Ці результати ще раз підтверджують відоме твердження, що Україна – аграрна країна, яка повинна і надалі розвиватися саме в цьому напрямку, що дасть можливість швидко та ефективно нарощувати свій економічний вплив. Станом на сьогодні, згідно з оцінкою ресурсно-людського потенціалу, який працює в аграрному секторі, ми можемо виробляти таку кількість продукції, яка забезпечить харчування більш ніж півмільярда людей світу. Потенційні ж можливості виробництва сільськогосподарської продукції на одному гектарі в Україні задіяні лише на 65 відсотків.

 

Що ж робити, щоб збільшити ці можливості, щоб наростити кількість виробленої продукції, щоб отримати ще вищі показники України на міжнародному аграрному ринку? Відповідь дуже проста: слухати українських науковців, використовувати їх досвід та напрацювання і підтримувати українську аграрну науку на всіх рівнях.

 

Наше головне багатство – українські родючі чорноземи, сьогодні переживають нелегкі часи. В гонитві за легким заробітком, частина агровиробників робить ставку на цілий ряд культур, які, на жаль, при неправильному використанні приносять шкоду для грунтів, підгрунтових та джерельних вод. Зокрема, давно науково доведено, що на території України не можна сіяти більше ніж 3 мільйони гектарів соняшника, при тому чітко дотримуючись сівозміни (якої дотримується вся Європа і цивілізований світ), підживлення грунтів, їх оновлення та рекультивації. Незважаючи на це, маємо ситуацію, коли посіви соняшника щороку збільшуються, грунти забруднюються однотипними, малоефективними та шкідливими отрутохімікатами, відбувається деградація та закислення грунтів і, відповідно, знижується родючість. Для того, щоб зупинити це, фактичне знищення грунтів, необхідно врегулювати аграрне законодавство, прийняти Закон про сівозміни, відновити дію Закону про головні засади державної аграрної політики, посилити роль української аграрної науки та надати їй більшої ваги.

 

Наступний крок – відновлення захисних польових лісосмуг та збереження і розширення унікальної системи зрошувальних каналів на півдні України, протяжністю більше 1000 км.

Науковці Національної академії аграрних наук України спільно з експертами Світового банку і ФАО розробили Стратегію зрошення та дренажу в Україні до 2030 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів у 2019 році. І це надзвичайно важливо, оскільки критична ситуація зі зрошенням на півдні України несе з собою фактично екологічну катастрофу, яку потрібно зупинити. І наші науковці роблять все можливе, щоб досягнути позитивного результату в цьому напрямку. На початку цього року Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко високо оцінив ініціативи та напрацювання Інституту водних проблем і меліорації у питанні комплексного вирішення проблеми охорони і збереження водних ресурсів. «Я не полінувався та звернувся до архівів – все, що науковці Інституту прогнозували 20 років тому, здійснюється з вражаючою точністю. У ситуації змін клімату наукова думка і пропозиції вчених дуже важливі», - сказав Міністр.

 

Окремо хочу зупинитися на питанні рівня урожайності продукції. На сьогодні середній рівень урожайності пшениці, кукурудзи, ячменю в Україні не нижча ніж в Європі. Дані стаціонарних наукових досліджень, які проводилися вченими НААН протягом останніх 30 років доводять, що наші грунти мають таку природну родючість, що дають в середньому 30 центнерів зерна з гектару, не використовуючи жодних добрив. Відповідно, зниження цього показника спостерігається лише в тих виробників, які не дотримуються рекомендацій вітчизняних науковців, не використовують високоурожайне селекційне насіння, не дотримуються сівозмін та користуються дешевими, неякісними неорганічними добривами.

 

І це ще одна колосальна проблема. Останні роки в Україну завозиться величезна кількість низькоякісних або навіть несертифікованих отрутохімікатів та неорганічних добрив, діюча речовина в яких заборонена або обмежена в Європі та світі, а у нас вони використовуються практично безконтрольно. Вони суттєво дешевші, від перевірених аналогів, тому деякі виробники, намагаючись зекономити на виробництві та отримати більший прибуток, вносять їх, збільшуючи рекомендовані дози, не дотримуючись норм, чим завдають шкоди грунтам. Відповідно, щороку в нас зменшується відсоток гумусу в грунтах, збільшуються змиви, зростає відсоток закисленості грунтів. Польовий хвощ – це рослина, індикатор кислих грунтів. Зараз його все частіше можна побачити на чорноземах, що говорить про критичну ситуацію з українськими грунтами і є сигналом до їх порятунку.

 

Ще один напрямок – підтримка розвитку фермерського руху в Україні. Академія аграрних наук багато років поспіль тісно співпрацює з фермерською спільнотою. Вони звертаються до нас за фаховими консультаціями, науковими порадами, ефективними рекомендаціями. Закуповують в Академії високоякісне, перевірене селекційне насіння для отримання гарантованих високих врожаїв. Ми працюємо, як з одноосібниками так і з великими фермерськими господарствами та бачимо позитивні результати цієї співпраці. Але цього замало. Окрім наукового супроводу, українському фермерству потрібна не декларативна, а реальна державна підтримка розвитку, яка існує у всьому цивілізованому світі: пільгові кредити на придбання техніки, для закупівлі посівного матеріалу чи добрив, програми відшкодування збитків у надзвичайних ситуаціях, тощо.

 

Це лише перші, але дуже важливі кроки, які, на мою думку, зможуть покращити ситуацію в агропромисловому комплексі та реально збільшити кількість екологічно чистої, високоякісної сільськогосподарської продукції, яка не просто буде відповідати всім світовим стандартам, а й стане конкурентною та затребуваною на всіх міжнародних аграрних ринках. Потрібно просто любити свою землю, берегти її родючість та цінувати вітчизняну науку.

 

 

 


Повернення до списку



Новини України

Пошук: