Новини

На черговому засіданні Президії НААН розглянуто питання науково-методичних засад реабілітації радіоактивно забруднених агроландшафтів в контексті «зеленої» економіки

В умовах економічних трансформацій та змін клімату виникає потреба проведення фундаментальних досліджень з питань реабілітації радіоактивно забруднених агроландшафтів в контексті «зеленої» економіки, радіоекологічного моніторингу та реалізації протирадіаційних заходів, розроблення комплексного підходу у рамках Європейського Зеленого Курсу

22 липня 2021 року відбулось чергове засідання Президії НААН.   Перше питанням порядку денного було присвячене темі вдосконалення науково-методичних засад та сучасних шляхів реабілітації радіоактивно забруднених  агроландшафтів  України в контексті  «зеленої» економіки. 

Заслухавши та обговоривши доповідь директора Інституту агроекології і природокористування НААН, академіка НААН Оксани Іванівни Дребот «Науково-методичні засади реабілітації радіоактивно забруднених агроландшафтів в контексті «зеленої» економіки», учасники засідання Президії Національної академії аграрних наук України відмітили, що питання реабілітації радіоактивно забруднених агроландшафтів та їх широкомасштабне залучення у виробництво є актуальним стратегічним напрямом управління радіоактивно забрудненими територіями, який потребує комплексного державного підходу в його вирішенні.

Багаторічний досвід з реабілітації радіоактивно забруднених територій має Республіка Білорусь, де постійно діє відповідна програма та розбудовано Службу радіаційного контролю в сільському господарстві, яка налічує 515 лабораторій. Як результат, перелік населених пунктів, що належать до тієї чи іншої зони радіоактивного забруднення, переглядається кожні 5 років. Зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію на 50% відбулося саме завдяки протирадіаційним заходам. В іншій країні, що зазнала радіаційного забруднення у 2011 році – Японії – нині закрито лише 2,4% території, що постраждала внаслідок аварії Першої Фукусімської АЕС, а всі накази про евакуацію з 20-кілометрової зони відчуження скасовані.

З часу аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році рівень забруднення основними дозоутворюючими радіонуклідами значної частини радіоактивно забрудненої території Українського Полісся істотно зменшився. Вже 10 років потому за межами зони відчуження не було населених пунктів, які відповідали б критеріям зони безумовного (обов'язкового) відселення (ІІ зона), і лише 111 населених пунктів з 841 відповідали зоні гарантованого добровільного відселення (ІІІ зона). За останніми оцінками, нині менше ніж у 30-ти населених пунктах Житомирської і Рівненської області середньорічна ефективна доза опромінення населення перевищує допустимий рівень в 1 мЗв, що відповідає ІІІ зоні радіоактивного забруднення.

Тому на часі постало питання про можливість повернення у агровиробництво близько 180 тис. га земель ІІ зони радіоактивного забруднення. Однак, дані території Українського Полісся за роки після аварії набули певних соціально-економічних, екологічних та інших особливостей, які істотно ускладнюють процес комплексної реабілітації регіону та потребують системного науково обґрунтованого підходу, а також правового – в частині обмежень ведення певних видів сільськогосподарської та лісогосподарської діяльності на радіоактивно забруднених землях.

Останнє обумовлене в тому числі ймовірністю зростання рівня забрудненості продукції стронцієм-90, зміною рівнів переходу радіонуклідів у рослини внаслідок кліматичних змін, деградації ґрунтів, необґрунтованої експлуатації радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь тощо. Все це потребує перегляду меж зон радіоактивного забруднення та комплексної реабілітації регіону Українського Полісся з урахуванням не лише радіологічних, але і екологічних та соціально-економічних характеристик території, а також сучасних світових еколого-економічних тенденцій, зокрема вимог Європейського Зеленого Курсу та стратегії «Від ферми до виделки». При цьому комплексний радіоекологічний моніторинг території та дозиметрична паспортизація населених пунктів повинні передувати реабілітаційним заходам.

Дослідження в цьому контексті виконуються науковими установами Національної академії наук України, галузевими академіями наук та закладами вищої освіти. Зокрема, в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Українському науково-дослідному інституті сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України, ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», Поліському національному університеті МОН України, Українському ордена «Знак Пошани» науково-дослідному інституті лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького НАН України, Державному спеціалізованому підприємстві «Екоцентр» тощо. Серед численних наукових здобутків цих установ у сфері радіоекології варто зазначити бази даних і систем підтримки прийняття рішень під час ядерних аварійних ситуацій, нормативно-методичну базу для впровадження контрзаходів при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, моделі міграції радіонуклідів у навколишньому середовищі та динаміки їх рухливості і біологічної доступності, прогнозні карти забруднення об’єктів навколишнього середовища та оцінки транскордонного переносу, дані дозиметричної паспортизації населених пунктів тощо.

В наукових установах НААН системні радіоекологічні дослідження проводяться у межах ПНД 06 «Екологічна безпека агросфери» (2021-2025 рр.) – головна установа Інститут агроекології і природокористування НААН і ПНД 10 «Сталий розвиток агросфери Полісся» (2021-2025 рр.) – головна установа Інститут сільського господарства Полісся НААН.

Так, в Інституті агроекології і природокористування НААН розроблено Концепцію відродження агропромислового виробництва на реабілітованих радіоактивно забруднених землях, видано монографію «Еколого-економічні засади реабілітації радіоактивно забруднених земель Полісся», запропоновано модель винесення радіонуклідів з агроландшафтів Українського Полісся, а також низку методичних рекомендацій, присвячених питанням радіоекологічного моніторингу та нормативній базі з питань ведення сільськогосподарського виробництва та окремих його напрямків на радіоактивно забруднених територіях, реабілітації цих територій та найбільш радіаційно критичних екосистем, а також зниженню винесення радіонуклідів із агроландшафтів.

В Інституті сільського господарства Полісся НААН розроблено наукові засади отримання екологічно безпечної продукції тваринництва в зоні Полісся України з відповідними базами даних екологічної якості кормів, яловичини, свинини та продукції качківництва, які виробляються у ІІ і ІІІ зонах радіоактивного забруднення; інноваційно-технологічні заходи безпечного використання радіоактивно забруднених агроландшафтів та відповідні науково-методичні рекомендації. Видано монографію з агроекологічного обґрунтування довготривалого застосування систем удобрення та способів основного обробітку дерново-підзолистого ґрунту під польові культури в зоні радіоактивного забруднення.

Разом з тим, в умовах економічних трансформацій та змін клімату виникає потреба проведення фундаментальних досліджень з питань реабілітації радіоактивно забруднених агроландшафтів в контексті «зеленої» економіки, радіоекологічного моніторингу та реалізації протирадіаційних заходів, розроблення комплексного підходу у рамках Європейського Зеленого Курсу.

 Враховуючи господарсько-економічну, екологічну значимість питання реабілітації радіоактивно забруднених агроландшафтів в Україні, Президія Національної академії аграрних наук України прийняла відповідну Постанову.