Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

ДО УВАГИ! Проєкт Звернення колективу вчених НААН щодо вирішення проблем подальшого розвитку аграрної науки до Прем’єр-міністра України Дениса Анатолійовича Шмигаля  13.04.2021

ДО УВАГИ! Проєкт Звернення колективу вчених НААН щодо вирішення проблем подальшого розвитку аграрної науки до Прем’єр-міністра України Дениса Анатолійовича Шмигаля


Прем’єр-міністру України

Шмигалю Д.А.


ЗВЕРНЕННЯ

колективу вчених Національної академії аграрних наук України щодо вирішення проблем подальшого розвитку аграрної науки (проєкт)

 

Шановний Денисе Анатолійовичу!

 

15-23 квітня цього року відбулося засідання Загальних зборів Національної академії аграрних наук України (у режимі офлайн). Розглянуто підсумки діяльності учених за 2020 рік і стан фінансового забезпечення наукових досліджень, а також основні завдання аграрної науки на середньострокову перспективу.

Збори відмітили, що здійснюючи прийняту у грудні 2016 року Концепцію реформування аграрної науки, Президія Академії домоглася реалізації низки реформаторських заходів. Вони стосуються оптимізації структури наукових установ, актуалізації тематики наукових досліджень, удосконалення координації діяльності наукових установ, закладів вищої освіти та аграрного бізнесу. Провадиться оптимізація майнового, в тому числі земельного комплексу, та оновлення матеріально-технічної бази науки. Змінено керівний кадровий склад двадцяти наукових установ і тридцяти підприємств науково-експериментальної бази. За результатами діяльності у 2020 році отримано чистого доходу від реалізації продукції у сумі 4,6 млрд грн, сплачено податків і зборів у розмірі 1,25 млрд грн, що у 2,4 раза перевищує обсяги бюджетного фінансування на наукові дослідження (518 млн грн).

Збори одностайно підтримали рішення Уряду щодо відновлення у структурі центральних органів виконавчої влади Міністерства аграрної політики та продовольства України. На нашу думку, це сприятиме зростанню ролі України у вирішенні глобальної проблеми цілей сталого розвитку до 2030 року щодо подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства.

Однак зростання національного агропромислового комплексу неможливе без адекватного розвитку вітчизняної аграрної науки. Вчені Академії підтримали висновок міністрів сільського господарства (аграрної політики) України, які очолювали це міністерство у 1991-2016 рр., на зустрічі круглого столу, що відбулася у НААН 17 лютого 2021 р. про те, що серед проблем, які виникли або продовжують мати місце після ліквідації Мінагрополітики у вересні 2019 р., є «активізація системного знищення фундаментальної аграрної науки шляхом подальшого скорочення державного фінансування досліджень, низького рівня оплати праці науковців та захоплення земель науково-експериментальної бази».

З часу, коли Україна стала незалежною державою (1991 р.), кількість наукових установ Української академії аграрних наук та чисельність їх працівників зменшилася майже удвічі, а площа земель скоротилася з 741 до 465 тис га. Постійно зменшувалась у структурі фінансування і питома вага бюджетного асигнування на наукові дослідження. Їх сучасний розмір навіть недостатній для оплати праці вчених, які досліджують проблеми за державним замовленням. Видатки на відрядження, комунальні платежі, придбання наукового обладнання тощо з бюджету не фінансуються. Але ж підприємства Академії за рахунок власної діяльності щорічно сплачують до бюджету податки і збори, за рахунок частини яких можна було б збільшити бюджетну суму асигнувань на наукові дослідження.

Аграрна академія фактично сама себе утримує, а окремі державні структури мають на цьому навіть зиск. Науковці, з середньою оплатою праці на рівні 6924 гривні на місяць з коштів загального фонду державного бюджету, повинні щорічно випрошувати мізерні суми для свого існування. Так не може продовжуватися весь час. У сучасних умовах не сприймаються заяви про престиж вітчизняної науки, припинення виїзду вчених за кордон, зростання кількості молодих науковців.

Складно пояснити протиправні дії, що фактично відбуваються щодо землекористування науково-дослідних установ Академії. Упродовж останніх пяти років цілеспрямовано проводяться заходи щодо скорочення площі земель у постійному користуванні академічних установ і підприємств. Незважаючи на те, що за роки незалежності для розпаювання та приватизації було передано 275 тис га земель НААН, а також те, що згідно чинного законодавства землі, які забезпечують діяльність Національної академії наук і національних галузевих академій наук, не можуть приватизуватися, серед законотворців і бізнесменів не вщухають суперечки як загарбати землі аграрної науки.

 Зокрема вносяться законодавчі пропозиції відмінити обов’язкове погодження вилучення цих земель Президіями відповідних академій наук, ліквідувати постійне користування землями в державі взагалі, щоб скасувати сам факт погодження, активізувати добровільну відмову керівництва наукових установ від земельних ділянок. Почастішали випадки вилучення земельних ділянок місцевими органами влади без згоди Президії НААН та з порушенням інших положень земельного законодавства, намагання позбавити частини земель начебто для потреб учасників бойових дій, а фактично для захоплення їх чиновниками-корупціонерами і продажу особам-бізнесменам для збагачення. Місцевими земельними органами ігнорувалися прохання наукових підприємств щодо актуалізації документації на право користування землею, внесення її даних у Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав.

Особливістю сучасного етапу прагнення бізнесових структур привласнити сільськогосподарські землі та майно НААН є їх домовленості з окремими владними структурами щодо підтримки цього процесу, використання судової влади, залучення правоохоронних органів і засобів масової інформації. Практикуються, зокрема, підготовка проєктів рішень щодо передачі для приватизації дослідних господарств з вимогою до Президії НААН погодити ці проекти, незважаючи на заборону за законом приватизації земель Академії. Шляхом неправомірного банкротства відсторонено від наукової діяльності 12 дослідних господарств з площею 50 тис. га земель. Відкрито багато сумнівних справ правоохоронними органами щодо порушень академічними установами земельного законодавства, за якими протягом 5-10 років не прийняті будь-які рішення. Окремі структури і так звані «громадські організації» використовують відкриті кримінальні справи для шантажу керівників Академії, директорів наукових установ, вимагають передачі їм земельних ділянок у приватну власність або в оренду, заміни керівників дослідних господарств і призначення «своїх людей». Розповсюджується неправдива інформація та брехливі коментарі щодо неефективності функціонування Академії, її тотальну корумпованість, необхідність паювання академічних земель.

Апогеєм компанії із знищення землекористування академічних аграрних установ і підприємств став поданий групою із 26 депутатів 5 лютого 2020 року проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)»( реєстр № 3012-1). Він передбачав при приватизації земель сільськогосподарських підприємств (установ, організацій):

 безоплатну передачу 40% загальної площі сільськогосподарських угідь, які підлягають приватизації, у приватну власність працівникам державного або комунального сільськогосподарського підприємства (установи, організації) та пенсіонерам з їх числа з виділенням кожному земельної частки (паю), а також земельних ділянок площею до 2-х гектарів працівникам закладів освіти, культури, охорони здоров’я та пенсіонерам з їх числа;

безоплатну передачу 20% загальної площі сільгоспугідь, що підлягають приватизації, у власність особам, яким надано статус учасника бойових дій, для ведення особистого селянського господарства в межах норм, встановлених статтею 121 Земельного кодексу – не більше 2,0 гектара;

продаж або передачу в оренду на земельних торгах не менше 40% загальної площі сільгоспугідь, що підлягають приватизації.

З метою здійснення перерозподілу земель законопроект порушує норми чинного законодавства щодо заборони передачі у приватну власність земель сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів та їх дослідних і учбових господарств, які діють з часу запровадження у січні 1992 року приватної власності на землю в Україні. Пізніше ці норми були підтверджені та деталізовані у Земельному кодексі України (стаття 84, 2001 р.), законах України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу (стаття 2, 2002 р.), «Про наукову і науково-технічну діяльність» (статті 7,17,18, 2016 р.). За правовими нормами вказаних законодавчих актів регулювання землекористування закладів науки і освіти здійснюється майже 30 років. Наукова та освітянська громадськість швидко зрозуміли руйнівний характер цього законопроекту та його спрямованість на ліквідацію науково-експериментальної та навчальної бази аграрних наукових установ і закладів вищої освіти, негативно оцінивши його ідею та основні положення.

Вказаний законопроект було розглянуто у першому читанні Верховною Радою України 20 травня 2020 р. і повернуто на доопрацювання.

Групою народних депутатів України (23 особи) 29 травня 2020 року зареєстровано за №3012-2 законопроект як альтернативний до проекту Закону України від 5 лютого 2020 р., реєстр. № 3012-1, що був повернений для доопрацювання. Із назви нового законопроекту та його тексту вилучено регулювання процесу приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств (установ, організацій), упущено норму щодо продажу не менше 40% площі сільгоспугідь на земельних торгах, із залишенням можливості передачі цієї площі в оренду (крім випадків у зв’язку з приватизацією самих підприємств), передбачено внесення окремих змін у законодавчі акти щодо регулювання наукової та науково-технічної діяльності і правового статусу майнового комплексу національних академій наук.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 2 червня 2020 р. на законопроект вказало, що основна відмінність між законопроектами 3012-1 та 3012-2 полягає в тому, що у другому законопроекті порядок приватизації визначено лише для державних сільгосппідприємств (установ, організацій), а у першому проекті закону було встановлено відповідний порядок як щодо державних, так і щодо комунальних сільгосппідприємств (установ, організацій). При доопрацюванні законопроекту 3012-1 зауваження і пропозиції Головного управління не було враховано, вони залишаються актуальними і надалі. Верховна Рада України прийняла у першому читанні 13 липня 2020 р законопроект 3012-2 і він готується до розгляду у другому читанні.

Учені Національної академії аграрних наук України здійснили власними силами експертизу законопроекту 3012-2 і дійшли висновку, що він:

а) не узгоджується з вимогами статті 22 Конституції України, яка не допускає при внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягів існуючих прав і свобод, зокрема соціального права на працю п’ятнадцятитисячного колективу працівників науково-дослідної бази НААН;

б) позбавляє Національну академію аграрних наук України ˗ найпотужнішого осередку вітчизняної аграрної науки, земельно-ресурсного банку, створюючи ризики дискредитації наукового потенціалу держави взагалі, передбачає зниження статусу і престижності вітчизняної науки, неможливість здійснення Академією своїх статутних завдань. Проведення наукових досліджень, пов’язаних з розвитком і функціонуванням аграрно-продовольчого комплексу країни, виробництво насіння і садивного матеріалу плодових культур, селекція тварин, за відсутності земельного банку, неможливі.

Передбачений Національною економічною стратегією на період до 2030 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р., № 179, цільові орієнтири стратегічного курсу політики у розвитку АПК, передбачають, зокрема, створення умов для відкриття не менше 10 науково-дослідних центрів; збільшення частки насіння вітчизняного виробництва до 70 відсотків пропозиції на ринку; досягнення 30 відсотків зростання урожайності на гектар. Вказане обумовлює необхідність збереження і підвищення ефективності землекористування НААН. Зараз для виробництва насіннєвого і садивного матеріалу використовується майже 50% площі орних земель Академії. За розрахунками учених при збереженні сучасних тенденцій у насіннєвій галузі, вартість імпорту іноземного насіння може зрости до 1,5 млрд доларів США за рік (у 2014 р. він склав 511,3 млн $, в той час як у 2005 р. становив 45,4 млн $);

в) ігнорує чинні протягом усього періоду існування України як незалежної держави правові норми щодо заборони приватизації земель наукових установ і навчальних закладів, і застосовує спірний з юридичної точки зору шлях приватизації через так зване «паювання земель».

Як відомо пай є свідченням членства і права участі в управлінні, частка, що вноситься до спільної справи окремим учасником. Працівники соціальної сфери, пенсіонери з їх числа, учасники бойових дій, орендарі не мають внеску у спільну власність підприємств, що приватизуються, а тому не мають відношення ні до земельних часток, ні до земельних паїв.

г) передбачає виключення із законодавства норми щодо приватизації земель сільгосппідприємств комунальної форми власності, створюючи суттєву правову прогалину.

Вказаним втрачається можливість регулювання цієї діяльності органами місцевого самоврядування, що не пов’язується із заходами щодо передачі територіальним громадам у власність земель за межами населених пунктів;

ѓ) пропонує неприйнятну формулу для розрахунку площ перерозподілу земель (40-20-40 відсотків від загальної площі сільськогосподарських угідь, що приватизуються). Якщо взяти до уваги, що останні 40% площі сільськогосподарських угідь передаються в оренду на земельних торгах, тобто форма їх власності залишається державною або ж стає комунальною у випадку передачі територіальним громадам, тобто ця площа не приватизується. Таким чином, сумарна площа сільгоспугідь, що приватизуються, складається із 40% земель, що передаються постійним працівникам підприємств та працівникам соціальної сфери, а також пенсіонерам із числа двох вказаних груп працівників і 20% земель учасників бойових дій, а разом 60 % усієї площі сільгоспугідь.

Від розміру сумарної площі приватизації (60%) площа за формулою (40-20-40) складе відповідно 24 % -12 % -24 %, тобто 60, а не 100 відсотків. Це арифметичний нонсенс!

Національна академія аграрних наук України неодноразово зверталася до Верховної Ради України та її Комітетів з пропозицією зберегти академічне землекористування, а також законодавчо передбачити можливість передачі в оренду, з метою підвищення ефективності використання частини земель, які включені в охоронні зони насінництва та розсадництва і можуть бути використані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також особистого селянського господарства працівниками дослідних господарств. Внесені нами законопроекти з цього питання досі не підтримані, хоча ми передбачали використання для цього прозорих земельних торгів.

Учені НААН всіляко підтримують Рішення РНБО від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», введені в дію Указом Президента України від 23 березня 2021 року № 111/2021. Ми готові включитися до підготовки водної стратегії України до 2050 року; концепції державної програми використання та охорони земель; основних засад (стратегії) державної політики у сфері лісових відносин; концепції державної науково-технічної програми у сфері зміни клімату. Розглядаємо шляхи наукового забезпечення реалізації заходів щодо проведення суцільних ѓрунтових обстежень земель України, виведення зі складу ріллі деградованих та ерозійно небезпечних угідь, досягнення негативного рівня деградації земель, підвищення рівня лісистості території.

Загальні збори Національної академії аграрних наук України просять Вас, шановний Денисе Анатолійовичу, доручити Мінекономіки, Мінфіну, МОН, Мінагрополітики, Мінприроди, Держгеокадастру:

розглянути стан фінансування фундаментальних і прикладних досліджень, що провадяться НААН за рахунок державного бюджету та інших джерел фінансування, оплати праці науковців і працівників підприємств і організацій та можливості використання для цього частини сплачуваних академічними підприємствами податків і зборів до бюджету, а також скорочення розміру податкового навантаження з урахуванням рівня податків сільськогосподарських підприємств, що діє в країні, та особливостей наукових установ і підприємств;

з урахуванням завдань НААН, що випливають із Указу Президента України про Цілі сталого розвитку України до 2030 року, Національної економічної стратегії країни, Рішення РНБО щодо нейтралізації викликів і загроз в екологічній сфері та виконання статутних вимог подати пропозиції про виключення із законопроекту 3012-2 положень щодо приватизації земель наукових установ, підприємств і організацій Академії і збереження чинних норм законодавства щодо заборони приватизації вказаних земель. Здійснити експертизу пропозицій НААН щодо дозволу на передачу частини земель дослідних господарств, які зайняті охоронними зонами насінництва і розсадництва, в оренду цими господарствами на земельних торгах з метою підвищення ефективності використання;

підготувати проект Закону України про внесення змін до законодавства щодо статусу земель постійного користування, передбачивши, зокрема, можливість передачі їх в оренду. Встановити, що за аналогією з нормами частини третьої статті 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» від 7 лютого 2002 року № 3065-ІІІ кошти, що отримані від оренди земельних ділянок об’єктів майнового комплексу національних галузевих академій наук у повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань національних галузевих академій наук та організацій, віднесених до їх відання.


Повернення до списку



Новини України

Пошук: