Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

Оцінка ефективності аміачної води для удобрення соняшнику – результати досліджень науковців Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. А. Н. Соколовського 13.05.2020

Оцінка ефективності аміачної води для удобрення соняшнику – результати досліджень науковців Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. А. Н. Соколовського

Мета досліджень, які проводились у дрібноділянковому польовому досліді на дослідному полі ДП «ДГ «Граківське»» (с. Коротич Харківського району Харківської області) ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», розташованого на території Харківсько-Зміївського агроґрунтового району Лісостепової Лівобережної провінції за агроґрунтовим районуванням України, і опубліковані у журналі «Агроном», полягала в оцінці рентабельності застосування аміачної води для удобрення соняшнику та з’ясування причин, що її визначають.

Постійний попит внутрішнього та зовнішнього ринку на насіння соняшнику закріплює за Україною статус провідного експортера, який забезпечує 32% світового обсягу цього виду сільськогосподарської продукції. Зростання обсягів виробництва цієї дуже вигідної для господарств культури передусім пов’язане зі збільшенням її частки у структурі посівних площ. За даними Державної служби статистики, площа соняшнику в 2016 році порівняно із 2010 роком зросла на 1560,9 тис. га, або 35%. Ця тенденція актуалізує потребу в розробці та впроваджені агрономічно більш ефективних і економічно вигідних технологічних складових вирощування соняшнику, адже порушення структури сівозмін на користь соняшнику спричиняє небажані наслідки, як посилена мінералізація гумусу, пересушування ґрунту, поширення карантинних бур’янів тощо.

Оптимальна ресурсоощадна система удобрення, поряд із правильним підбором посівного матеріалу, системою обробітку ґрунту та захисту рослин, є однією з головних технологічних складових вирощування соняшнику, яка забезпечує близько 30% прибавки врожаю за інтенсивного землеробства. У міжнародній практиці для оптимізації системи удобрення використовується «концепція 4-х правил», суть якої полягає в підборі оптимальних форм, доз, строків і способів внесення мінеральних добрив під конкретну культуру з огляду на ґрунтово-кліматичні умови території. Наприклад, у Ізраїлі для отримання врожаю соняшнику 3–5 т/га рекомендована доза мінеральних добрив становить: азоту (N) 60–70 кг/га, фосфору (P2O5) 80–100 кг/га, калію (К2О) 120–150 кг/га. В Україні норма внесення добрив під соняшник найчастіше коливається в межах 40–90 кг/га NPK залежно від зони вирощування і може коригуватися залежно рівня забезпеченості ґрунту та можливостей господарства. Прийомом застосування мінеральних добрив, що закладає фундамент формування високопродуктивної рослини за рахунок її забезпечення елементами живлення впродовж вегетації, є основне внесення, в яке застосовують приблизно 70–100% від рекомендованої норми добрив.

Однією з біологічних особливостей соняшнику, яку необхідно брати до уваги при виборі добрив, є рівень забезпеченості рослин азотом. При цьому слід пам’ятати, що як надмірне живлення, так і нестача азоту викликають зниження врожайності насіння. Тому постає питання: яким же формам, способам і дозам внесення азотних видів добрив надати перевагу для удобрення соняшнику?

Серед асортименту азотних добрив під соняшник для основного та рядкового внесення рекомендують аміачну селітру, сірчанокислий амоній, сечовину. Однак останнім часом через здорожчання енергетичної складової виробництва рентабельність застосування цих добрив знижується. Водночас рідкі азотні добрива (безводний аміак, аміачна вода) передбачають значно менше енергетичних витрат через відсутність гранулювання та висушування, отже, перспективи їх застосування в землеробстві зростатимуть.

Мета наших досліджень полягала в оцінці рентабельності застосування аміачної води для удобрення соняшнику та з’ясування причин, що її визначають.

Дослідження проводили у дрібноділянковому польовому досліді на дослідному полі ДП «ДГ «Граківське»» (с. Коротич Харківського району Харківської області) ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», розташованого на території Харківсько-Зміївського агроґрунтового району Лісостепової Лівобережної провінції за агроґрунтовим районуванням України.

Ґрунтовий покрив представлено чорноземом типовим середньогумусованим важкосуглинковим на лесі, вміст гумусу в орному шарі якого становить 3,9%, валовий вміст азоту – 2,52 г/кг ґрунту, вміст рухомих форм фосфору та калію за Чириковим – 47 та 78 мг/кг ґрунту відповідно. Ґрунт характеризується зернистою структурою, насиченість кальцієм становить 85–90%, рН сольовий 5,1. Вміст фізичної глини – 51%, переважають фракції крупного пилу та мулистих часток (31–38%).

Схемою досліду було передбачено такі варіанти у чотириразовому повторенні:

1.  Фон (Р60К60);

2.  Фон + аміачна вода (N60);

3.  Фон + аміачна вода (N100);

4.  Фон + аміачна селітра (N100).

Фосфорно-калійний фон Р60К60 було створено внесенням суперфосфату та калійної солі врозкид під передпосівну культивацію. Аміачну селітру також вносили врозкид. Внесення водного аміаку (20,5% азоту) здійснювали на глибину 18 см локально із шириною між стрічками 56 см.

Висівали ранньостиглий (105–107 днів) гібрид соняшнику Ясон селекції Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва, занесений до Реєстру сортів рослин України. Агротехніка вирощування загальноприйнята для Лісостепу. Дослідження проводили у ланці сіво­зміни вико-овес – пшениця озима – соняшник, причому попередні 7 років на території поля соняшник не вирощувався. Проби ґрунту відбирали п’ять разів за вегетацію з шару ґрунту 0–20 см, в них визначали вміст мінерального азоту (амонійного та нітратного).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

При вирощуванні соняшнику на фосфорно-калійному фоні в досліді отримано мінімальну врожайність (табл. 1 за посиланням), яка фактично відповідає середній врожайності по області відповідно до погодних умов року досліджень, що, вірогідно, обумовлено зменшенням кількості сім’янок у кошику через дефіцит азоту в ґрунті. Застосування азотних добрив, незалежно від форми знаходження в них азоту, забезпечило суттєвий приріст врожаю від 0,40 т/га за внесення аміачної селітри до 0,84 т/га за удобрення аміачною водою.

Внесення досліджуваних форм і доз азотних добрив перед посівом соняшнику забезпечує зростання вмісту мінерального азоту в орному шарі ґрунту, але величина цього приросту суттєво різниться (рис. 1 за посиланням). Зокрема, на час сівби (13 травня) у ґрунті в зоні локалізації аміачної води містилося більше мінерального азоту, ніж за внесення аміачної селітри в аналогічній дозі N100, а у його структурі переважала амонійна форма.

Через тиждень після посіву соняшнику (20 травня) спостерігалося зростання вмісту мінерального азоту в стрічці внесення N100 на 10,3 мг/кг ґрунту, а за N60 – на 20 мг/кг ґрунту, сягаючи того ж самого рівня. На нашу думку, це обумовлено як динамікою відновлення мікробіоценозу ґрунту після лужного шоку, де в осередках внесення аміачної води відбувається активізація нітрифікуючих бактерій, яка більш інтенсивна за помірної дози N60, аніж за N100, так і утворенням «екстра»-азоту за рахунок мінералізації органічної речовини на фоні застосування азотних добрив.

У другій половині вегетації вміст мінерального азоту зменшується та вирівнюється за варіантами досліду, що пов’язано з інтенсивним споживанням азоту соняшником, більша частина якого – близько 80% переходить у рослини до кінця фази цвітіння.

Говорячи про переваги застосування аміачної води, слід наголосити на кількох. По-перше, її внесення забезпечує пролонговану дію за рахунок трансформації амонійної форми азоту в нітратну, що дає змогу оптимізувати живлення соняшнику впродовж вегетації. Перевагою нітратної форми є більш легке поглинання рослинами за рахунок перебування в ґрунтовому розчині, тоді як амонійний азот фіксується ґрунтовими часточками.

По-друге, встановлено, що за еквівалентної дози застосованого азотного добрива на формування врожаю суттєво впливає спосіб його внесення. У нашому випадку за рахунок локально-стрічкового внесення аміачної води – N100 та N60 приріст врожаю насіння соняшнику становить 2,4–4,4 ц/га відповідно порівняно із суцільним внесенням аміачної селітри N100. Ефективність локального внесення добрив і меліорантів підтверджується низкою наукових досліджень та рекомендується як альтернатива суцільному внесенню, оскільки є більш економічно вигідним заходом.

По-третє, суттєвий вплив на формування врожаю насіння соняшнику має правильно підібрана доза азотного добрива. На фоні Р60К60 за внесення аміачної води більш ефективною є доза N60 порівняно з N100, про що свідчить як максимально отриманий врожай у досліді, так і найвища окупність 1 кг діючої речовини азоту – 13,9 кг. Це пов’язано з біологічними особливостями культури, для якої надлишок азотного живлення призводить до зниження врожайності за рахунок утворення великої вегетативної маси, нераціонального використання води, підвищення чутливості рослин до шкідників і хвороб, зниження накопичення олії в насінні на фоні збільшення вмісту білка, тоді як, наприклад, для зернових культур підвищення доз азотного добрива фактично завжди забезпечує збільшення врожаю зерна. Таким чином, більш оптимальним для основного внесення під соняшник виявилося застосування N60Р60К60. Співвідношення азоту, фосфору та калію в складі повного добрива 1:1:1 є більше агрономічно ефективним, ніж співвідношення 1,7:1:1 за внесення N100Р60К60.

Відомо, що генетичний потенціал соняшнику в сучасному агровиробництві використовується не більше ніж на 50%, що пов’язано із порушенням сівозмін, основних вимог технологій вирощування, недостатньою увагою до підбору гібридів та якості насіннєвого матеріалу. У нашому випадку, за умови дотримання науково обґрунтованого комплексу технологічних операцій, зокрема, глибокого обробітку ґрунту (оранка на 23–25 см), вирощування після одного з найкращих попередників – озимої пшениці, повернення соняшнику на попереднє місце не раніше ніж через 7 років на фоні основного внесення повного мінерального добрива навесні зі співвідношенням макроелементів 1:1:1 (аміачна вода, суперфосфат, калійна сіль) дало можливість на 84% реалізувати потенційну врожайність гібриду соняшнику Ясон, яка, відповідно до характеристики оригінатора, становить 4,2 т/га.

Поряд зі зростанням врожайності, не менш важливим завданням для агровиробників є економічна складова, сутність якої полягає в підвищенні конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції за рахунок зниження собівартості, коли при впровадженні технологічних операцій враховуються витрати як за видами, так і за операціями. Розрахунками економічної ефективності встановлено, що максимальний дохід від реалізації приросту насіння соняшнику за цінами 2016 року за удобрення аміачною водою в дозі N60 і N100 становить 7125 грн/га та 5478 грн/га відповідно, тоді як застосування аміачної селітри забезпечило дохід у розмірі 3406 грн/га.

Після вирахування із суми отриманого доходу витрат на придбання азотних добрив і їх внесення, а також на збирання додатково отриманого врожаю за рахунок удобрення азотом умовний прибуток (табл. 2 за посиланням) від внесення аміачної води виявився у 4,3 разу вищим за N100 та у 8,4 разу – за N60 порівняно із прибутком, отриманим у разі застосування аміачної селітри в дозі N100.

Відповідно, збільшення дози внесення азотного добрива з N60 до N100 за вирощування соняшнику є економічно недоцільним.

ВИСНОВКИ

1.   

1.  Застосування азотних добрив на фосфорно-калійному фоні забезпечує приріст врожаю насіння соняшнику від 0,40 т/га в разі внесення аміачної селітри до 0,84 т/га при удобренні аміачною водою.

2.  Застосування під соняшник повного добрива нормою N60Р60К60 зі співвідношенням основних елементів живлення 1:1:1 дало можливість реалізувати потенційну врожайність гібрида соняшнику Ясон на 84%. Збільшення частки азоту в складі основного удобрення виявилося економічно недоцільним.

3.  До переліку добрив, які рекомендовано для удобрення соняшнику, доцільно включити аміачну воду, застосування якої дає найбільшу окупність витрат на удобрення.

М. М. Мірошниченко, А. В. Ревтьє-Уварова, Є. Ю. Гладкіх, Є. В. Панасенко, Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. А. Н. Соколовського


Повернення до списку



Новини України

Пошук: