Науковці лабораторії аерокосмічного зондування агросфери Інституту агроекології і природокористування НААН про масштабну пилову бурю 16 квітня 2020 р. (аналітична записка)
16 квітня 2020 року у Києві спостерігалося нетипове явище – масштабна пилова буря. Звідки з’явилася пилова хмара, можна побачити за супутниковими даними Sentinel-5P UV Aerosol Index, які дозволяють відстежувати концентрацію аерозолів від пилу та попелу (див. знімок).
На знімку 2 чітко видно зону з дуже високою концентрацією аерозолей на межі Київської і Житомирської областей, та рух повітряної маси у західному напрямку. Переконатися, що це не попіл від пожежі допоможе другий знімок того ж супутника, але з даними про вміст NO2, що виділяється під час горіння біомаси. Так у той же момент часу, коли видно поширення пилової хмари на захід від Києва, за вмістом NO2 в атмосфері можна побачити осередки пожеж лише поблизу Прип’яті та Овруча.
І дані про пожежі FIRMS підтверджують, що інші пожежі цього дня також були північніше, смог від них був у Києві вже надвечір. (знімок 3).
Отже зона з найвищою концентрацією аерозолей (знімок 4) на час зйомки, що знаходиться якраз над полями Макарівського та Бородянського районів, – це наслідок дефляції верхнього шару грунту, спричиненої поривчастим вітром зі швидкістю, яка місцями досягала 22 м/с. На чорноземах вітрова ерозії виникає вже за швидкості вітру 17 м/с, а на піщаних ґрунтах – від 10 м/с. Тривала відсутність опадів та пересушування ґрунту значно підсилило ці дефляційні процеси.
А далі на детальніших знімках (наприклад, Sentelnel-2 за 05.04.2020 - знімки 5, 6, 7, 8) можна уважно проаналізувати територію, звідки ймовірно піднялася хмара пилу – це досить типові для України агроландшафти зі структурою, що посилює деградаційні процеси: осушення боліт, розорювання водно-болотних угідь, порушення водоохоронних зон, де фактично межа поля доходить до межі річки, відсутність чи пошкодження лісосмуг.
Ця пилова буря має ряд екологічних та економічних наслідків, що пов’язані з дефляцією верхнього родючого шару ґрунту під час посівного періоду, коли у ґрунт саме внесли добрива та гербіциди, які внаслідок буревію опинилися у водоймах, на присадибних ділянках та в межах населених пунктів. Це несе загрозу втрати урожаю та здоров’я населення.
Окрім екологічних та економічних наслідків, варто відзначити унікальність цього явища. Пилова буря такого масштабу вперше фіксується у зоні Полісся та у західному напрямку. До цього пилові бурі спостерігалися локально у посушливих південних регіонах України у межах локальних вітрових коридорів раз на декілька років. Однак тепер можна говорити про прояви процесів опустелювання і у зонах Лісостепу та Полісся. В умовах відсутності опадів, ризик повторення такого явища зберігається до травня та ймовірно буде лишатися актуальним у наступні роки.
О. Тараріко, головний науковий співробітник, академік НААН,
Т. Ільєнко, зав. лабораторії, кандидат сільськогосподарських наук,
Т. Кучма, старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук
Пошук:
22.02.2024
НААН пропонує аграріям насіння сортів та гібридів ярих культур для посівної 2024 року
26.01.2024
На Сумщині створили Асоціацію селекціонерів бурої худоби України
22.01.2024
Жінок із Львівщини безкоштовно навчатимуть садівництву та овочівництву в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН
10.01.2024
Науковці НААН розробили препарат від нашестя мишей у бліндажах військових
28.12.2023
Інститут картоплярства НААН та Держпродспоживслужба підписали меморандум про співробітництво
Новини України 1 — 5 з 833
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець