Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

Науковці лабораторії аерокосмічного зондування агросфери Інституту агроекології і природокористування НААН про масштабну пилову бурю 16 квітня 2020 р. (аналітична записка) 24.04.2020

Науковці лабораторії аерокосмічного зондування агросфери Інституту агроекології і природокористування НААН про масштабну пилову бурю 16 квітня 2020 р. (аналітична записка)

16 квітня 2020 року у Києві спостерігалося нетипове явище – масштабна пилова буря. Звідки з’явилася пилова хмара, можна побачити за супутниковими даними Sentinel-5P UV Aerosol Index, які дозволяють відстежувати концентрацію аерозолів від пилу та попелу (див. знімок).
На знімку 2 чітко видно зону з дуже високою концентрацією аерозолей на межі Київської і Житомирської областей, та рух повітряної маси у західному напрямку. Переконатися, що це не попіл від пожежі допоможе другий знімок того ж супутника, але з даними про вміст NO2, що виділяється під час горіння біомаси. Так у той же момент часу, коли видно поширення пилової хмари на захід від Києва, за вмістом NO2 в атмосфері можна побачити осередки пожеж лише поблизу Прип’яті та Овруча.
І дані про пожежі FIRMS підтверджують, що інші пожежі цього дня також були північніше, смог від них був у Києві вже надвечір. (знімок 3).
Отже зона з найвищою концентрацією аерозолей (знімок 4) на час зйомки, що знаходиться якраз над полями Макарівського та Бородянського районів, – це наслідок дефляції верхнього шару грунту, спричиненої поривчастим вітром зі швидкістю, яка місцями досягала 22 м/с. На чорноземах вітрова ерозії виникає вже за швидкості вітру 17 м/с, а на піщаних ґрунтах – від 10 м/с. Тривала відсутність опадів та пересушування ґрунту значно підсилило ці дефляційні процеси.
А далі на детальніших знімках (наприклад, Sentelnel-2 за 05.04.2020 - знімки 5, 6
, 7, 8) можна уважно проаналізувати територію, звідки ймовірно піднялася хмара пилу – це досить типові для України агроландшафти зі структурою, що посилює деградаційні процеси: осушення боліт, розорювання водно-болотних угідь, порушення водоохоронних зон, де фактично межа поля доходить до межі річки, відсутність чи пошкодження лісосмуг.
Ця пилова буря має ряд екологічних та економічних наслідків, що пов’язані з дефляцією верхнього родючого шару ґрунту під час посівного періоду, коли у ґрунт саме внесли добрива та гербіциди, які внаслідок буревію опинилися у водоймах, на присадибних ділянках та в межах населених пунктів. Це несе загрозу втрати урожаю та здоров’я населення.
Окрім екологічних та економічних наслідків, варто відзначити унікальність цього явища. Пилова буря такого масштабу вперше фіксується у зоні Полісся та у західному напрямку. До цього пилові бурі спостерігалися локально у посушливих південних регіонах України у межах локальних вітрових коридорів раз на декілька років. Однак тепер можна говорити про прояви процесів опустелювання і у зонах Лісостепу та Полісся. В умовах відсутності опадів, ризик повторення такого явища зберігається до травня та ймовірно буде лишатися актуальним у наступні роки.

О. Тараріко, головний науковий співробітник, академік НААН,
Т. Ільєнко, зав. лабораторії, кандидат сільськогосподарських наук,
Т. Кучма, старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук


Повернення до списку



Новини України

Пошук: