Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

Виїзне засідання Президії НААН в Інституті рибного господарства НААН 27.06.2019

Виїзне засідання Президії НААН в Інституті рибного господарства НААН

26 червня 2019 року в Інституті рибного господарства НААН відбулось
виїзне засідання Президії НААН під головуванням президента НААН академіка
НААН Ярослава Гадзала.
Члени Президії та запрошені заслухали й обговорили наукову доповідь
директора Інституту рибного господарства НААН академіка НААН
Грициняка І.І. «Концептуальні засади розвитку інноваційних технологій
культивування лососевих та осетрових риб», в якій йшлося про актуальні
проблеми розвитку вітчизняної аквакультури осетрових і лососевих риб з
метою пошуку конкретних шляхів їх ефективного розв’язання, в першу чергу, в
контексті вирішення завдань наукового забезпечення за різними аспектами
ведення осетрівництва та форелівництва.
ХХ століття трагічно відобразилось на довгій історії існування осетрових
риб. Осетри, які пережили динозаврів, не витримали співіснування з людиною.
Значна кількість популяцій і навіть осетрових видів у світовій іхтіофауні
повністю зникли, або ж опинились на межі вимирання.
Занадто інтенсивна і неконтрольована промислова експлуатація осетрових
запасів упродовж кількох століть та широкомасштабне порушення екологічних
умов для їх природного відтворення, стали тими вирішальними чинниками, що
призвели до катастрофічного зменшення чисельності популяцій.
Схожа ситуація склалась і з представниками лососевих риб в іхтіофауні
України. Отже, завдання зі збереження генофонду та відновлення чисельності
осетрових і лососевих риб наразі потребують особливої уваги, оскільки
більшість видів уже занесені як в Україні, так і в багатьох інших країнах
Європи до Червоної книги.
За результатами розроблення інноваційних технологій високоінтенсивного
осетрівництва науковцями відпрацьовано комбіновані методи формування та
експлуатації маточних стад осетрових риб для вирощування плідників з
використанням садкових рибницьких систем у водоймах за природним
температурним режимом у поєднанні зі штучним відтворенням риб, з
регульованим режимом температури води. Випробувано технологічну схему
індустріального рибництва з управлінням процесами гаметогенезу плідників,
що дає змогу істотно прискорити процес вирощування високоякісного
посадкового матеріалу осетрових риб.
Одним з головних пріоритетів ефективного ведення сучасного
осетрівництва є підвищення рівня виживання осетрової молоді завдяки
застосуванню удосконалених методів годівлі личинок риб у період
вирощування до життєстійких стадій. Львівською дослідною станцією
Інституту рибного господарства НААН обґрунтовано і успішно апробовано
нові методи підвищення життєздатності осетрових личинок з годівлею живими
кормовими організмами, збагаченими пробіотиками та поліненасиченими
жирними кислотами.
Великий науковий інтерес та широке обговорення серед присутніх
викликало питання, що розглядалось. У обговоренні виступили: Кравченко
А.М. – заступник голови Державного агентства рибного господарства України;
Роман О.П. – директор Державної установи «Рибоводний форелевий завод
«Лопушно»;

Щербак В.І. – професор відділу санітарної гідробіології та гідропаразитології
Інституту гідробіології НАН України; Яременко Ю.Ф. – виконавчий директор
Асоціації «Українська аквакультурна спільнота»; Пашко М.М. – керівник
осетрової дільниці повносистемного індустріального господарства ТОВ-СРП
«Осетр» та ін.
Всі виступаючі зазначали провідну і науково-визначальну роль наукового
супроводу та розвитку осетрівництва і лососівництва.
Разом з тим пролунали і пропозиції щодо необхідності подальшого
розвитку підгалузі та вдосконалення нормативно-правового її забезпечення.
Президент Академії Ярослав Гадзало наголосив: питання, що сьогодні
обговорюються, мають виняткове значення за цілою низкою важливих аспектів.
Завдання зі збереження генофонду і відновлення чисельності осетрових та
лососевих риб наразі потребують особливої уваги. Не менш важливим
напрямом в осетровому господарстві, внесок Інституту в розвиток якого
складно переоцінити, є рибогосподарське освоєння у водоймах Європи
завезеного з Північної Америки представника осетроподібних риб, єдиного
серед них споживача планктонних організмів – веслоноса. На думку багатьох
фахівців, є всі підстави вважати веслоноса одним з найцінніших прісноводних
видів риб у світовій іхтіофауні.
Пріоритетне значення для розвитку осетрівництва і форелівництва в
Україні належить індустріальним методам вирощування товарної риби у
поєднанні з освоєнням способів виробництва чорної та червоної харчової ікри.
Водночас, такі підприємства зможуть виконувати роль основних
постачальників цінного рибопосадкового матеріалу як для потреб інтенсивної
аквакультури, так і з метою зариблення природних водойм. Загалом для
рибного господарства України завжди були характерними високі потенційні
можливості росту і тісні зв’язки науки і виробництва, що неодноразово в досить
складних ситуаціях забезпечувало подолання кризових явищ з виходом у
лідируючі позиції серед країн Центральної та Східної Європи. На це слід
зважати, враховуючи останні оцінки FАО щодо найвищих темпів зростання
аквакультури серед усіх інших основних напрямів світового виробництва
продуктів харчування.
Президент НААН зазначив, що відбулось ґрунтовне обговорення нагальних
проблем, завдання, що здійснюються Інститутом з питань розвитку
інноваційних технологій культивування лососевих і осетрових риб, є
пріоритетними та заслуговують на позитивну оцінку.
За результатами обговорення, з урахуванням всіх пропозицій і зауважень,
що висловили виступаючі та запрошені, Президія НААН ухвалила відповідний
проект постанови.

Повернення до списку



Новини України

Пошук: