20.11.2018
100-РІЧЧЯ — ЛИШЕ ПОЧАТОК!
15 листопада весь потужний науковий потенціал аграрної галузі нашої країни та численні поважні гості зібралися в стінах Національної академії аграрних наук України, щоби урочисто відзначити знаменну дату — 100-річчя вітчизняної аграрної науки!Теплі слова вітання, рукостискання і обійми усміхнених і щасливих вчених-керівників науково-дослідних установ НААН, членів Президії НААН, очільників іноземних наукових установ, народних депутатів, високопосадовців передували пленарній частині заходу. Щирі слова привітання лунали від почесних гостей свята: заступника міністра аграрної політики та продовольства Олени Ковальової, заступника міністра освіти та науки України Максима Стріхи, віце-президента Національної академії наук України В'ячеслава Кошечка, президента Національної академії правових наук України Олександра Петришина, президента Чеської сільськогосподарської академії Яна Недельніка, Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Корея в Україні Лі Янг Гу, Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Узбекистан в Україні Алішера Абдуалієва, заступника голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Григорія Заболотного. Ученим Академії було вручено почесні грамоти і цінні подарунки від різних державних і наукових установ, трудовий колектив НААН на честь ювілею нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. В ході святкових заходів відбулося урочисте погашення спеціальної поштової марки, випущеної з нагоди ювілею НААН «Укрпоштою», «100 років Національній академії аграрних наук України».
В ній узяли участь президент НААН Ярослав Гадзало, заступник міністра агрополітики Олена Ковальова та заступник міністра освіти і науки Максим Стріха. Дуже зворушливою виявилася церемонія відкриття меморіальних дошок на будівлі Академії — Володимиру Вернадському — організатору і очільнику (1918) Сільськогосподарського вченого комітету України при Міністерстві земельних справ (НААН України) та Михайлу Зубцю — академіку НААН, президенту НААН (1996-2011), Герою України.
У своїй доповіді президент НААН Ярослав Гадзало зазначив, що рівень соціально-економічного розвитку України, її авторитет на міжнародній арені багато в чому визначаються науковим потенціалом, бо саме перед ученими життя ставить складні і водночас напрочуд цікаві завдання, вирішення яких великою мірою визначає місце Україні у світовій спільноті. Тож наука нині стає все більш значущою часткою реальності, вона є визначальною складовою розвитку економіки та якісного покращення життя громадян. Повертаючись до історичного минулого, вчений нагадав про шляхи створення Академії. Відповідно до Постанови ВРУ №2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році» 16 листопада цього року на державному рівні відзначається 100 років з часу утворення у складі Міністерства земельних справ комітетів — вченого і сільськогосподарської освіти, що став предтечею Національної академії аграрних наук України. Першим головою вченого комітету наказом міністра земельних справ був призначений академік Володимир Вернадський. Вперше питання необхідності створення науково-освітньої Української хліборобської (аграрної) академії було обговорено й ухвалене відповідне рішення на Першому Всеукраїнському аграрно-економічному з'їзді 22-26 жовтня 1917 року. Її «Статут» особисто розробив міністр земельних справ УНР Микола Ковалевський. Однак, на жаль, зміна політичного керівництва в Україні не дозволила реалізувати цей проект. У часи Української Держави гетьмана П.Скоропадського (квітень-грудень 1918 року), із початком дискусій щодо заснування Української академії наук, академік Володимир Вернадський у первісній організаційній структурі з 4 відділень запланував останнім створити відділення прикладного природознавства, яке б опікувалось науковими проблемами земельних, водних і лісових ресурсів. Однак у процесі обговорення від цієї ідеї відмовилися і включили цей напрям із певними застереженнями до фізико-математичного відділення Української академії наук, створеної 14 листопада 1918 року. У першому «Статуті» галузева наука у вигляді «сільськогосподарської біології» стала 15-м напрямом цього відділення з двома вакансіями для обрання академіків. 1920-ті для сільської інтелігенції були наповнені сподіваннями на подальший розвиток наукової сфери. Це стосувалося й організації галузевого дослідництва, спочатку в роки «військового комунізму», потім НЕПу під загальним підходом, що нині відносять до епохи українського ренесансу. Серед новітніх організаційних розбудов цього періоду — крайова організація ведення сільськогосподарської дослідної справи, в першу чергу за територіальним підходом, а потім — з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов. Новий етап в історії існування академічної галузевої думки розпочався після закінчення Другої світової війни. Постановою РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 20 жовтня 1945 року вітчизняна сільськогосподарська дослідна справа вперше офіційно репрезентувалася в системі АН УРСР через спеціально створений Відділ сільськогосподарських наук на чолі з академіком М.М.Гришком (1901-1964). Завдячуючи самовідданій праці 14 академіків та 17 членів-кореспондентів Відділення сільськогосподарських наук АН УРСР для подальшого розвитку галузевої науки, Рада Міністрів України 30 грудня 1956 р. вдруге відновлює академізацію організаційних основ існування вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи у вигляді Української академії сільськогосподарських наук на чолі з академіком АН УРСР П.А.Власюком. Відтак створюються 22 інституції і знову офіційно відновлюється обласна організація ведення галузевого дослідництва. За своєю організаційною побудовою УАСГН нагадувала АН УРСР. Однак 1962 року УАСГН в чергове ліквідують, відновивши діяльність Відділу сільськогосподарських наук при АН УРСР. Другий термін перебування галузевої академічної думки в лоні «Великої Академії» тривав лише рік. Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР №1 від 5 січня 1970 р. було створено Південне відділення ВАСГНІЛ, яке зобов'язало Міністерство сільського господарства СРСР передати в безпосереднє підпорядкування академії 19 науково-дослідних інститутів. Діяльність ПВ ВАСГНІЛ здійснювалася секціями і проблемними координаційно-методичними комісіями в його складі. На початку діяльності було створено п'ять секцій: агрономії, лісівництва, тваринництва й ветеринарії, механізації й електрифікації, економіки й організації сільського господарства. Згодом організували секцію зведеного планування і координації науково-дослідних робіт, а до завдань, які мала вирішувати секція лісівництва додали питання гідротехніки і меліорації. Проблемних комісій діяло 39, у тому числі із землеробства і рослинництва — 21, тваринництва й ветеринарії — 6, механізації та електрифікації сільського господарства — 6, економіки й організації сільського господарства — 6. З метою створення належних умов для технологічного завершення наукових розробок, комплексного підходу до наукового забезпечення всіх галузей АПК Постановою Ради Міністрів УРСР №279 від 22 вересня 1990 р. було засновано Українську академію аграрних наук (УААН) як науково-методичний і координаційний центр розв'язання аграрних проблем в Україні. До створення УААН аграрні наукові установи були розпорошені у 14 міністерствах і відомствах. Ця постанова встановила чисельність дійсних членів (академіків) у кількості 25 осіб і такої самої кількості членів-кореспондентів. До цієї кількості додались 12 академіків та 20 членів-кореспондентів ВАСГНІЛ, які на той час постійно працювали у наукових установах і ВНЗ України. 1996-го було створено науково-методичні центри, а від 1998-го, для більш дієвого впливу аграрної науки на розвиток галузі, організовано регіональні центри наукового забезпечення АПВ. Успіхи на ниві організації наукового забезпечення АПВ спонукали Президента України В.Ющенка Указом від 6 січня 2010 р. №8/2010 надати УААН статусу національної, «… ураховуючи провідну роль Української академії аграрних наук у науковому забезпеченні розвитку агропромислового комплексу, значний внесок у підготовку наукових працівників, а також міжнародне визнання результатів діяльності…». «Нині Національна академія аграрних наук України є, і, я переконаний, залишиться як мінімум ще на наступне 100-річчя головним науково-методичним центром із наукового забезпечення високотехнологічного розвитку галузей агропромислового комплексу нашої держави», — наголосив Ярослав Гадзало. На початок 2018 року Академія об'єднувала 104 дійсних члена (академіка), 109 членів-кореспондентів, 41 іноземних і 24 почесних членів — провідних вчених і фахівців аграрного профілю. НААН — це самоврядна державна наукова організація, яка структурно розділена на 6 галузевих відділень: відділення землеробства, меліорації та механізації; відділення рослинництва; відділення зоотехнії; відділення ветеринарної медицини; відділення аграрної економіки і продовольства; відділення наукового забезпечення інноваційного розвитку.
НААН налічує 7247 працівників, із них 3749 науковців, у т.ч. 372 докторів наук, 1522 кандидатів наук. Академії безпосередньо підпорядковано 10 національних наукових центрів, 30 інститутів, 10 дослідних станцій, один біосферний заповідник, 150 державних підприємств дослідних господарств і 10 інших організацій. Відповідно до пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і інноваційної діяльності в установах НААН нині виконується 1443 завдання наукових досліджень, в тому числі 687 — фундаментальних, 668 — прикладних та 88 — пошукових, які затверджено Постановою Президії НААН та погоджено Мінагрополітики. Теми фундаментальних досліджень установ НААН пройшли експертизу Експертної ради при НААН, позитивно оцінені та визнані доцільними для виконання, а теми прикладних досліджень погоджено Міністерством освіти і науки України.
Фундаментальні, прикладні і пошукові завдання об'єднані у 45 програмах наукових досліджень (ПНД) Академії, що закріплені за галузевими відділеннями. В НААН функціонують 11 наукових об'єктів, які мають статус національного надбання. Здійснюються заходи із забезпечення умов для збереження, вивчення і розширення фонду мікроорганізмів, генетичних ресурсів рослин та тварин з корисними для людини ознаками і властивостями. Наукові об'єкти, що становлять національне надбання і підтримуються науковими установами НААН, є підґрунтям для ефективного забезпечення багатьох галузей сільського господарства країни новітньою конкурентоспроможною науково-технічною продукцією, а також основою плідного міжнародного співробітництва із закордонними вченими з відповідних галузей науки. Національна академія аграрних наук України має визнаний у світі науковий потенціал і співпрацює з науковими установами 82 країн. Реалізація міжнародної співпраці установ НААН відбувається за схемою формування спільних науково-технічних програм, здобуття грантів, розвитку аграрного бізнесу шляхом комерціалізації завершених наукових розробок, зокрема технологій.
Установи НААН є членами майже 100 відомих міжнародних дослідних центрів і організацій, серед яких: Міжнародна організація з питань продовольства та сільського господарства при ООН (FAO), Міжнародний інститут генетичних ресурсів рослин, Міжнародна асоціація аквакультури, Міжнародний союз ґрунтознавців, Міжнародне протиепізоотичне бюро, Міжнародний центр досліджень і обробітку ґрунту, Міжнародний центр покращання кукурудзи і пшениці, Міжнародне товариство генетики тварин тощо. Національна академія аграрних наук України є засновником Європейської спілки Академій Аграрних Наук, до якої входить 12 аграрних академій Європейських країн. Основними пріоритетними науковими напрямами діяльності НААН на перспективу є: збалансоване використання, відтворення і управління природними ресурсами; біотехнологія, генетика, селекція біологічних і господарських ознак сільськогосподарських культур та тварин; органічне виробництво сільськогосподарської продукції; збереження та раціональне використання генофонду сільськогосподарських рослин і тварин, біотичного різноманіття екосистем; якість і безпечність рослинницької та тваринницької продукції; біобезпека та біозахист у ветеринарній медицині; розвиток аграрного ринку України, земельних відносин і використання сільськогосподарських земель, міжнародна інтеграція агропромислового сектора економіки; інноваційно-інвестиційні моделі його розвитку.
Підсумовуючи свій виступ, президент НААН Ярослав Гадзало наголосив: «Аналізуючи пройдений історичний шлях української аграрної науки, можна стверджувати, що збережений кадровий, якісний потенціал вітчизняної аграрної науки здатний забезпечити інноваційний поступ аграрного сектору економіки країни та успішно інтегруватися у Європейське співтовариство. Переконаний, що НААН зустріне своє наступне сторіччя новими досягненнями, її вчені і надалі наполегливо та плідно працюватимуть заради розвитку науки і блага нашої держави».
Джерело: АГРОПРОФІ
Пошук:
22.02.2024
НААН пропонує аграріям насіння сортів та гібридів ярих культур для посівної 2024 року
26.01.2024
На Сумщині створили Асоціацію селекціонерів бурої худоби України
22.01.2024
Жінок із Львівщини безкоштовно навчатимуть садівництву та овочівництву в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН
10.01.2024
Науковці НААН розробили препарат від нашестя мишей у бліндажах військових
28.12.2023
Інститут картоплярства НААН та Держпродспоживслужба підписали меморандум про співробітництво
Новини України 1 — 5 з 833
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець