Ярослав Гадзало: Ми проти розбазарювання земель Академії…
Національна академія аграрних наук (НААН) та її діяльність останнім часом знаходиться під прискіпливою увагою громадськості. Причина – значні земельні наділи в управлінні. З одного боку, лунають запитання щодо ефективності їх використання Академією. З іншого – у «верхах» є чимало бажаючих нажитися на державній земельці. То ж скільки земель в НААН сьогодні? Прибутки чи збитки вони генерують? Скільки становлять втрати від анексії Криму та війни на сході? Як дерибанять наукові землі за допомогою «арбітражних» схем і на місцях через типові договори? Бути чи ні пілотному проекту з відкриття ринку землі на базі НААН? Які перспективи співпраці науковців із холдингами та фермерами? Що буде з вітчизняним насінництвом? Коли відкриється в Китаї представництво НААН? Про це та про багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів президент НААН Ярослав Гадзало:
AgroPolit.com: На одному з засідань аграрного комітету депутати розглядали «гарячі» питання НААН. Зокрема, її реформування. Звучала спокійна, та все ж критика. Прокоментуйте це.
Ярослав Гадзало: Було робоче засідання комітету, доповідь про роботу НААН: питання – відповідь, без емоцій. Підіймалося кілька тем.
Перша – використання земель науки. Коли мені кажуть, що вони використовуються неефективно, то хочу нагадати, що в нас є стаціонари із багаторічними навіть 100-річними дослідженнями. На базі наших дослідницьких господарств утримується 40 тис. голів племінної худоби! Щоб їх прогодувати, потрібно, як мінімум, 40 тис. га землі. Є велике поголів’я маточних свиней вітчизняних порід – більше 42 тис. голів. Водночас на базі Інституту свинарства забезпечується виробництво 88% генотипів, яке споживає внутрішній ринок. Понад 10 тис. племінних овець. Це все називається відтворенням племінного поголів’я, яким, окрім аграрної науки, в Україні практично ніхто не займається. Майже 100 тис. га землі – під насінництвом і дослідними ділянками для випробування агротехніки, сортів, технологій, вплив чорного пару тощо. Це наукові землі. Здивували депутатів і показники урожайності з 1 га в держпідприємствах. Як мені здалося, вони зрозуміли, що Аграрна академія не може бути без землі, а ефективність її використання не може зрівнятися з тією, що використовується під ведення лише агробізнесу. Адже віддача від посіву 1 гектара так званих бізнес-культур (кукурудзи, соняшника, ріпаку) й 1 га під науку – різні речі.
Детальніше: Agropolit.com
Пошук:
18.09.2023
Унікальні сорти та потужний потенціал: День поля у НААН
08.09.2023
Як на Кіровоградщині науковці випробовують різні сорти картоплі
05.09.2023
Понад чотири мільйони українців були прив’язані до ресурсів Каховського водосховища - експерт НААН
25.08.2023
Через дії російських окупантів згоріло понад 300 га заповідного степу у “Асканії-Новій” НААН
15.08.2023
Україна нарощує експорт зернових та олійних культур
Новини України 16 — 20 з 833
Початок | Поперед. | 2 3 4 5 6 | Наст. | Кінець