Засідання Президії НААН
Серед питань, що вони розглядались на засіданні Президії, підвищену увагу привернула до себе доповідь директора Інституту рибного господарства НААН академіка НААН Грициняка І.І. «Наукове забезпечення за стратегії», в якій наголошено на забезпеченні сталого розвитку аквакультури і невиснажливого промислу рибних запасів внутрішніх водойм із урахуванням потреб внутрішнього ринку та необхідності збереження біорізноманіття водних екосистем.
Серед запрошених на засідання були начальник управління аквакультури та регулювання рибальства Держрибагентства України Чуклін В.О., член-кореспондент НААН Єфіменко М.Я. (Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН), член-кореспондент НАН України Щербак В.І. (Інститут гідробіології НАН України), завідувач кафедри виробництва та переробки продукції рибництва Олешко О.А. (Білоцерківський НАУ), науковці, керівники науково-виробничих центрів і дослідних господарств мережі НААН.
Виступаючі в обговоренні зазначили, що Інститутом рибного господарства НААН, який є головною науковою установою з виконання програми ПНД НААН «Наукові засади розвитку аквакультури та рибальства на внутрішніх водоймах України» («Рибництво»), проведено значний обсяг наукових досліджень із розроблення системи раціонального використання біологічних ресурсів внутрішніх водойм зі збереженням біорізноманіття водних екосистем та створення надійної нормативно-технологічної бази комплексного розвитку різних напрямів прісноводної аквакультури з використанням широкого набору високопродуктивних видів риб з пріоритетним значенням селекційно-генетичних розробок у коропівництві. Селекціонерами Інституту створено прогресивну гетерогенну структуру українських порід коропа, здійснюється її селекційне закріплення та генетичне збагачення, зокрема виведено новий внутрішньопородний тип української рамчастої породи коропа. Вперше в Україні виконуються дослідження з контролю генетичної структури племінних груп культивованих видів риб. Активно розвиваються дослідження, пов’язані з низькотемпературним зберіганням статевих продуктів риб, що створило умови для попередження інбредних депресій, спростило процеси отримання промислових гібридів, транспортування біологічного матеріалу на значні відстані, дало можливість накопичити цінний генетичний матеріал рідкісних і зникаючих представників іхтіофауни.
В останні роки розроблено технологічні нововведення, за якими завдяки розширенню набору видів риб у полікультурі, годівлі риби нетрадиційними кормовими компонентами рослинного походження та застосуванню нових методів удобрення ставів забезпечується ресурсоощадний ефект із підвищенням рентабельності виробництва до 30-50% за показниками рибопродуктивності ставів 1,2-1,8 т/га. До істотних переваг удосконалених технологій належить створення умов для виробництва органічної рибної продукції з поліпшеними ваговими кондиціями.
Впродовж останнього десятиріччя спільними зусиллями науковців і виробничників відновлено прискорений розвиток вітчизняного форелівництва. Розробляються високоприбуткові новітні технології ікряно-товарного виробництва у лососівництва та осетрівництві.
За сучасних умов ведення рибного господарства особливої актуальності набувають проблеми профілактики захворювань і організації ефективного лікування риб в аквакультурі. Щорічно здійснюється моніторинг іхтіопатологічної ситуації на внутрішніх водоймах України. Розроблено молекулярно-діагностичні системи для ідентифікації збудників інфекційних захворювань риб, зокрема методи детекції патогенів з використанням ДНК-діагностики. До практичного застосування запропоновано широкий перелік лікувально-профілактичних препаратів нового покоління
.
На замовлення Держрибагентства України Інститутом протягом 2011-2014 рр. на основі власних наукових досліджень розроблено низку нормативних актів щодо регламентації рибогосподарського використання внутрішніх водойм. Разом з тим, будь-які заходи з поліпшення умов формування та експлуатації рибних запасів передбачають наявність налагодженої та ефективної державної системи контролю на водосховищах.
Основним напрямом розширення міжнародного науково-технічного співробітництва установи є розроблення методології і практичних заходів зі збереження генофонду та відновлення чисельності популяцій рідкісних і зникаючих видів риб аборигенної іхтіофауни України. Сформовано генофондні колекційні стада дунайського лосося, європейського харіуса, струмкової форелі та стерляді. Розроблено удосконалені технології їх штучного відтворення та індустріального вирощування. Розпочато випуск підрощеної молоді лососевих риб у річки Карпатського регіону.
Отже, спрямованість наукових досліджень Інституту загалом відповідає стратегічному завданню розвитку рибного господарства – забезпеченню сталого розвитку аквакультури та невиснажливого промислу рибних запасів внутрішніх водойм із урахуванням потреб внутрішнього ринку та необхідності збереження біорізноманіття водних екосистем.
Постановою Президії НААН діяльність Інституту рибного господарства НААН з наукового забезпечення розвитку рибного господарства внутрішніх водойм України визнана задовільною.
Пошук:
11.09.2015
Вітчизняна селекція може конкурувати із іноземною, - Ярослав Краснопольський
10.09.2015
Поголів'я ВРХ в Україні до кінця року зменшиться на 12,2%
08.09.2015
Україна зможе експортувати продукцію в ЄС без додаткових перевірок
07.09.2015
Восени відбудеться австралійсько-український форум з розвитку двостороннього співробітництва "OZUKE-2015"
02.09.2015
Аграрний комітет ініціює скорочення адміністративних витрат
Новини України 831 — 835 з 867
Початок | Поперед. | 165 166 167 168 169 | Наст. | Кінець