Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Науковці НААН працюють на вирішенням проблеми ефективної утилізації відходів промислового виробництва продукції тваринництва 01.06.2021

Науковці НААН працюють на вирішенням проблеми ефективної утилізації відходів промислового виробництва продукції тваринництва


28 травня 2021 року відбулось чергове засідання бюро Президії НААН із заслуховування доповіді директора Інституту тваринництва НААН, члена-кореспондента НААН Руденка Є.В. «Про наукове забезпечення створення екологічних систем утилізації відходів промислового виробництва продукції тваринництва».

Розв’язанню проблеми підвищення екологізації виробництва продукції тваринництва надається пріоритетне значення в сучасних світових підходах до зменшення негативного впливу сільськогосподарського виробництва на довкілля. Негативним фактором ведення тваринництва є утворення парникових газів, на який припадає 9% світових викидів СО2, 35-40%  глобальних викидів метану, 64% глобальних викидів закису азоту. Згідно із Національним кадастром антропогенних викидів парникових газів друге місце за обсягами їх утворення в Україні належить  екскрементам тварин: на свинарство – 46,0%, скотарство – 30,0%, птахівництво – 20,0%,  на інші види тварин припадає 4%. Тому проблема екологічних викликів у галузі тваринництва розглядається з позицій зменшення негативного впливу самої галузі на довкілля, а глобальність і темпи зміни клімату потребують нових підходів у вирішенні питання утилізації та переробки відходів тваринницької галузі.

Зважаючи на значимість проблеми ефективної утилізації відходів промислового виробництва продукції тваринництва і на зарубіжний досвід,  вченими наукових установ НААН і закладів вищої освіти України сформульовано основні цілі управління відходами за виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва, а саме: забезпечення вимог екологічної, природоохоронної та ветеринарної безпеки; переробка відходів тваринництва до газоподібних речовин, які не несуть загрози  навколишньому середовищу, скорочення викидів парникових газів; попередження забруднення ґрунтових вод; знешкодження насіння бур’янів,  дезінсекція і деларвація органічних відходів, нейтралізація неприємних запахів; перероблення відходів тваринництва на продукти для повторного використання у покращанні родючості ґрунтів, підвищенні врожайності  сільгоспкультур. 

Так, доведено ефективність технологій з механічним розділенням гною за використання розробленого пристрою,  здійснено розрахунки загальної кількості викидів парникових газів і коефіцієнтів викидів у господарствах з виробництва свинини на прикладі двох областей, що слугувало для видання «Методичних рекомендацій з використання еколого-безпечних технологій підготовки органічних відходів за умов промислового виробництва продукції тваринництва» (Інститут тваринництва НААН).

Розроблено технологію прискореного біотермічного компостування гною з органічними вологопоглинальними матеріалами  і  проектно-кошторисну документацію (СГ 3151) на комплекс споруд для впровадження технології прискореного біотермічного компостування гною (посліду) з органічними вологопоглинальними відходами потужністю – 5 тис. т компостів на рік з терміном окупності 2 - 4 роки та видано «методичні рекомендації екологічно-безпечного переробляння тваринницьких і рослинних відходів в органічні добрива з прогнозованими параметрами якості і екологічної безпеки» (ННЦ «Інститут механізації і електрифікації сільського господарства НААН») .

В Інституті агроекології і природокористування НААН розроблено технології  використання стічних вод від молочно-товарних ферм за вирощування сільськогосподарських культур, які захищено патентами України, та видано відповідні рекомендації.

Вченими Інституту свинарства і АПВ НААН розроблено ресурсоенергоощадне обладнання для механічного, гідро-струменевого, пневматичного та комбінованого повного перемішування гнойових стоків у діючих резервуарах накопичувачах-усереднювачах горизонтальної, вертикальної форм глибиною 2–6 м, яке забезпечує повне перемішування гнойових стоків та найвищу їх стабільність.

Розроблений Державною дослідною станцією птахівництва НААН спосіб компостування підстилкового пташиного посліду разом з птицею, що загинула, сприяє зменшенню тривалості процесу компостування на 27-33 % та емісії аміаку з поверхні компостних буртів в середньому на 22-24%.

Інститутом сільськогосподарської мікробіології та АПВ НААН відселекціоновано асоціацію грибів-деструкторів целюлози як мікробіологічного засобу, яка забезпечує прискорення інтенсивності розкладу соломи у компостованій суміші відходів птахівництва у 2 рази за зменшення втрати вуглецю та азоту.

В ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» запатентовано технологічні рішення щодо переробки відходів тваринництва в органічні добрива, розроблено технологію біокомпостування гною великої рогатої худоби з фосфоритами за участі фосфатмобілізувальних мікроорганізмів, видано рекомендації «Раціональні способи переробки та застосування посліду у сільськогосподарському виробництві» на прикладі господарств Харківської області».

В обговоренні доповіді взяли участь академіки  НААН Адамчук В.В., Жукорський О.М., Стегній Б.Т., член-кореспондент НААН Дем’янюк О.С., доктор сільськогосподарських наук Костенко В.І., які наголосили на важливості порушених питань та необхідності поглиблення прикладних досліджень із зазначеної проблеми як важливої компоненти екологізації тваринництва.

За підсумками обговорення і наданих пропозицій Бюро Президії ухвалило відповідний проєкт постанови.

 

 


Повернення до списку