Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
На черговому засіданні Президії НААН розглядалось питання наукового забезпечення виробництва продукції вівчарства - ухвалено відповідний проєкт постанови 17.02.2021

На черговому засіданні Президії НААН розглядалось питання наукового забезпечення виробництва продукції вівчарства - ухвалено відповідний проєкт постанови


17 лютого 2021 року відбулось чергове засідання Президії НААН під головуванням президента НААН академіка НААН Ярослава Гадзала. Захід проводився в режимі відеоконференції на платформі Zoom.

 

Члени Президії та запрошені заслухали й обговорили наукову доповідь  директора Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» Вороненка В.І. «Наукове забезпечення виробництва продукції вівчарства». Науковий супровід підгалузі вівчарства в Україні забезпечували шість наукових установ Академії: ІТСР «Асканія-Нова» - ННСГЦ з вівчарства», Інститут тваринництва НААН, Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, Буковинська ДСГДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, Закарпатська ДСГДС НААН та Асканійська ДСГДС Інституту зрошуваного землеробства НААН. Зокрема, створено нові перспективні генотипи овець м’ясного напряму продуктивності за застосовування різних варіантів промислового схрещування із використанням високопродуктивних овець світової селекції; розроблено норми годівлі овець м’ясного і молочного напрямів продуктивності та інноваційні технології їх утримання; удосконалено біотехнологічні методи відтворення; проведено дослідження зі збереження генофонду аборигенних і малочисельних порід та типів овець –  сокільської, української гірськокарпатської порід та асканійського породного типу багатоплідних каракульських овець.


Набули подальшого розвитку дослідження з генетики кількісних і якісних ознак, методів маркерної селекції, які дозволили розпочати використання отриманих результатів в системі селекції овець різних напрямів продуктивності.

2021-02-17_18-39-22_792.jpg 

       Розроблено засади організації експортно-орієнтованого виробництва баранини, що передбачають формування потенціалу підгалузі через підвищення м’ясних якостей вітчизняного поголів’я овець і виведення власних спеціалізованих м’ясних порід овець, організації виробництва за кластерним типом та технологію потокового виробництва молодої баранини зі створенням відгодівельних комплексів (модулів).

 2021-02-17_18-39-25_668.jpg

Обгрунтовано методичні підходи створення спеціалізованого м’ясного напряму продуктивності вівчарства для виробництва експортно-орієнтованої ягнятини та молодої баранини. Досліджено ефективність схрещування вітчизняних порід овець зі спеціалізованими  м’ясними і молочними породами імпортної селекції, створено першу вітчизняну  придніпровську м’ясну породу овець і  нову лінію овець в породі прекос з підвищеною багатоплідністю, підготовлено матеріали для її державної апробації.   

IMG_20210217_105443.jpg

Розвитку молочного вівчарства сприятиме розроблення ІТСР «Асканія-Нова» - ННСГЦВ» технологічного модуля для машинного доїння вівцематок і переробки молока у розсільні формовані сири, а також технологічних вимог до процесів машинного доїння овець та виробництва молочної продукції сиру, бринзи, знежиреного сиру, урди, вершків, масла згідно з вимогами євростандартів.

 

Визначено рівень розвитку вовнової продуктивності селекційних ознак мериносових овець у процесі їхньої селекції, встановлено зв’язок фізико-механічних властивостей вовни (тонина, звивистість, довжина, еліптичність, міцність, розтяжність, пружність, еластичність) різних статево-вікових груп овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи з показниками їх продуктивності, обґрунтовано параметри бажаного типу вовнової продуктивності та розроблено методичні прийоми створення високопродуктивних генотипів із бажаними вовновими якостями.  Удосконалено окремі технологічні елементи ведення традиційного вівчарства в умовах Карпатського регіону з метою інтенсифікації виробництва овечого молока.

 

У перспективі передбачається постійний дефіцит на міжнародному ринку баранини, овечого молока та вовни в межах 60-70% до існуючих норм споживання.

 

Ведення вівчарства в Україні перебуває під впливом світових тенденцій, ринкової кон’юнктури щодо збільшення попиту на овече молоко і баранину.   Відбувається переорієнтація вівчарських підприємств на збільшення виробництва баранини і овечого молока та продуктів його переробки. Однак, загальна чисельність поголів’я овець в Україні, на відміну від світового показника, за останні 25 років скоротилася понад 10 разів і становить близько 700 тис. голів.

 

      Зі зростанням на світовому ринку потреби в баранині для успішного розвитку вівчарства необхідно нарощувати поголів’я високопродуктивних м’ясних порід, а державна підтримка й виважена економічна політика щодо відродження галузі вівчарства сприятиме збільшенню виходу продукції до рівня забезпечення науково обґрунтованих норм харчування населення, росту обсягів експорту продукції, зниження її собівартості та зростання прибутків.

 IMG_20210217_105820.jpg

      Великий науковий інтерес та широке обговорення серед присутніх  викликало питання, що розглядалось. У обговоренні виступили:

 

Кравченко А.М.  заступник директора Департаменту аграрної політики Мінекономіки України;

Снітинський В.В. академік НААН, ректор Львівського НАУ; Помітун І.А. – доктор с.-г наук, професор, завідувач відділу селекційно-технологічних досліджень у дрібному  тваринництві  Інституту тваринництва НААН; Туринський В.М. – доктор с.-г наук, професор кафедри НУБіП України, голова Всеукраїнської  громадської організації «Асоціація вівчарів і козівників України»; Нежлукченко Т.І. доктор с.-г наук, професор, завідувачка кафедри технології виробництва продукції тваринництва Миколаївського НАУ.

 

       Всі виступаючі зазначали провідну і науково-визначальну роль наукового супроводу переробки продукції вівчарства.

 

       Разом з тим пролунали і пропозиції щодо необхідності подальшого розвитку підгалузі  – зокрема, розроблення концепції або програми розвитку вівчарства, яка має бути затверджена постановою Кабінету Міністрів України; необхідність державної підтримки підгалузі вівчарства; надання селекційної характеристики зарубіжних порід; розвиток м’ясного напряму продуктивності; зосередження уваги на подальшій. гармонізації стандартів продукції вівчарства.

         

      Президент Академії Ярослав Гадзало наголосив: питання, що сьогодні обговорювалось, має виняткове значення за низкою важливих аспектів. Вівчарство не має собі рівних за різноманіттям і унікальністю  отриманої від нього продукції та здатності ефективно виробляти її за рахунок використання природних та кормових ресурсів, досить часто недоступних для інших видів сільськогосподарських тварин. Недостатнім залишається технологічне забезпечення підгалузі; нехтування вже розробленими методами відтворення, вирощування здорового молодняку та інтенсивної відгодівлі ягнят. Головною проблемою вівчарства залишається висока собівартість виробництва продукції.

 

 Необхідно посилення координації наукових досліджень, а також підвищення ефективності співпраці з Мінагрополітики  України, галузевою Асоціацією, переробними підприємствами з практичних питань щодо запровадження механізмів державної підтримки вирішення пріоритетних завдань, заохочення експорту продукції, вдосконалення нормативного забезпечення переробки сировини.

 

Враховуючи переважно дрібнотоварний характер виробництва, важливим є вироблення підходів до співпраці наукових установ і дослідних господарств мережі НААН з територіальними громадами щодо організаційно-методичних засад, їх практичної участі в розвитку вівчарства у фермерських та особистих селянських господарствах.

 

        Президент НААН зазначив, що відбулось ґрунтовне обговорення нагальних проблем. Дослідження, що здійснюються з питань наукового забезпечення виробництва продукції вівчарства, є пріоритетними та заслуговують на позитивну оцінку.

 

       За результатами обговорення, з урахуванням всіх пропозицій  і зауважень, що висловили виступаючі та запрошені, Президія НААН ухвалила відповідний проєкт постанови. 

 

 

 

 

 

 

 


Повернення до списку