Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні на 22 січня 2021 року 22.01.2021

Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні на 22 січня 2021 року


Упродовж більшої частини другої декади січня в Україні утримувалася холодна, з опадами у вигляді снігу, погода. Середньодобові температури повітря були нижчими за норму на 3,3-14,0 0С і становила від 1,9 0С до 15,2 0С морозу. Максимальна температура повітря підвищувалася у північних, східних та західних областях до 0-2 0С морозу, у південних та центральних до 0-1 0С тепла, мінімальна – знижувалася на півдні до 15-19 0С, на решті території країни – до 18-24 0С морозу.

 

Кількість опадів у вигляді снігу протягом останнього тижня становила від 0,1 до 19,5 мм. Висота снігового покриву на полях з озимими зерновими культурами знаходилася у межах від 4  до 16 см. Глибина промерзання грунту в середньому становила від 11 до 24 см. За повідомленням Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН у північних, північно-східних та східних районах Харківської області грунт промерз до 24-50 см.

 

За інформацією науково-дослідних установ НААН завдяки наявності снігового покриву мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) була вищою за критичну і становила у пшениці озимої: у Київській області – нижче 6,5-7,5 0С морозу, у Харківській – нижче 3-7 0С морозу, у Львівській – нижче 6,30С морозу, у Вінницькій – нижче 5,0-5,5 0С морозу, у Дніпропетровській – нижче 4-6 0С морозу, у Херсонській – нижче 8 0С морозу, у Сумській – нижче 8-10 0С морозу. За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» критична температура вимерзання  добре з осені розвинених рослин пшениці та тритикале озимих (що знаходяться у фазі «кущіння») середньої морозостійкості становить мінус 14-15  0С , жита озимого – мінус 14-16 0С, ячменю озимого – мінус 9-11 0С.

На даний час озимі зернові культури перебувають у вимушеному зимовому спокої. Зниження середньодобових температур відбувалося поступово, що сприяло успішному проходженню другої фази загартування. Тривалість утримання низьких температур було недовгим (7 днів). Достатня висота снігового покриву з добрими теплоізоляційними властивостями перешкоджала швидкому проникненню низьких температур у ґрунт. Такі метеоумови пом’якшують ризики загибелі й пошкодження озимих зернових від вимерзання. Однак, у зоні великого ризику залишаються посіви озимих зернових, які ввійшли в зиму не досягнувши повноцінного розвитку фази «кущіння»  восени, тобто ті, які є у фазі «сходів» (1‒3 листків). Занепокоєння викликають посіви ріпаку озимого, де відсутній у рослин вузол кущіння і слабкий сніговий покрив під час похолодання, в основному це стосується посівів сортами іноземної селекції.

 

Вміст цукрів у вузлах кущіння сортів пшениці озимої у рослин оптимальних строків сівби за даними Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН становить 23,4 %, пізніх – 22,7 %, за даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» – 18,5-22,0 %, за даними Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН – 22,3 %, з коливанням від 21-22 % у рослин пізніх строків сівби та 24 % – у рослин ранніх та оптимальних строків сівби, за даними Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла НААН – 32,6 %, за даними ДУ Інститут зернових культур НААН – у пшениці, яка вирощується після чорного пару, від 39 до 42 %, після непарових попередників – від 36 до 38 %, а в листках – від 23 до
25 % та від 18 до 23 % відповідно, за даними Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН – 35-37 %. На думку вчених, р
івень умісту суми цукрів, які є енергетичним запасом та кріопротектором для рослин у зимовий період, у сортів, рекомендованих до вирощування в Україні,  достатній для загартування до середньосуворих умов зим.

 

Разом з тим, у зв’язку зі значним зниженням температури повітря у другій декаді січня, необхідно у визначені строки (20-25 січня, 23 лютого) відібрати проби рослин озимих культур та відростити їх за методом монолітів, або експрес-методом для встановлення  життєздатності посівів та визначення необхідних заходів догляду за ними. Але, так як на глибині залягання вузла кущіння не спостерігалося зниження температури до критичного значення, то можна передбачити, що перезимівля озимих у першій половині зими пройшла задовільно й відсоток їхньої загибелі буде не значним. Якщо і надалі спостерігатимуться коливання температур, то опірність озимих несприятливим погодним факторам буде знижуватися. Отже, за постійних й різких змін гідротермічних умов моніторинг стану озимих повинен залишатися на порядку денному.

 


Повернення до списку