Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Науковці, представники бізнесу, громадськості, органів влади висловили підтримку пропозиціям НААН щодо відновлення і розвитку зрошення 24.07.2020

Науковці, представники бізнесу, громадськості, органів влади висловили підтримку пропозиціям НААН щодо відновлення і розвитку зрошення


Питання про «Стан та перспективи застосування мікрозрошення в умовах зміни клімату», яке було розглянуто під час засідання Президії НААН 22 липня 2020 року, викликало широкий інтерес у наукових та бізнесових колах, серед представників органів виконавчої влади, громадськості.

Доповідь заступника директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН, доктора сільськогосподарських наук Шатковського Андрія Петровича активно обговорювалася учасниками засідання, серед яких були заступник директора Департаменту сільського розвитку – начальник відділу формування політики сільського розвитку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Шупик Сергій Миколайович, головний спеціаліст відділу з управління державним майном та інвестиційної діяльності Державного агентства водних ресурсів України Хорєв Сергій Вікторович, головний науковий співробітник ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», член-кореспондент НААН Трускавецький Роман Степанович, директор Інституту рису НААН, доктор економічних наук Дудченко Володимир Вікторович, генеральний директор групи компаній «Agrofusion», канд. техн. наук Сипко Сергій Олександрович, засновник компанії ТОВ «Іррігатор Україна» Патлажан Ігор Олександрович, генеральний директор ТОВ «Агроаналіз Україна» Дудка Вадим Володимирович, директор Інституту зрошуваного землеробства НААН, член-кореспондент НААН Вожегова Раїса Анатоліївна.

IMG_20200722_105602.jpg

Так, у своєму виступі Ігор Олександрович Патлажан, - засновник компанії ТОВ «Іррігатор Україна», яка спеціалізується на виробництві та продажу обладнання для зрошувальних систем і є великим постачальником обладнання для поливу в ландшафті, гольф індустрії, сільському господарстві відкритого ґрунту і теплицях, на території України, Казахстану і Молдови, наголосив, що ресурс на відновлення системи зрошення в першу чергу потрібно шукати в Україні. Якщо зацікавити об’єднаних водокористувачів у цьому, вони самостійно візьмуть кредити і почнуть конкретні дії.

Стратегія зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, розроблена  Інститутом водних проблем і меліорації НААН, містить раціональні пропозиції щодо  нових векторів управління водою, її подачею, створення державного підприємства, до складу якого, у першу чергу, потужною спостережною радою мають увійти аграрії, які вже інвестували значні кошти у розвиток систем зрошення.

На думку Ігоря Олександровича,  лише ефективний власник, яким можуть стати самі фермери, об’єднані водокористувачі, зацікавлений у раціональному використанні власних коштів, модернізації систем зрошення, виборі оптимального способу зрошення.

IMG_20200722_105638.jpg

Було запропоновано запустити у будь-якому регіоні пілотний проєкт, у рамках якого віддати об’єднаним водокористувачам зрошувальну систему і дати можливість управляти нею.

«Якщо Біляєвська система зараз зрошує 12 тис га, через 2-3 роки зможе 45 тис га поливати, і потужності дозволяють це зробити, потрібна лише воля творити, а не боротися з проблемою на словах», - зазначив Ігор Патлажан.

Висловив підтримку ініціативам науковців НААН, зокрема, щодо створення об’єднань водокористувачів, і заступник директора Департаменту сільського розвитку – начальник відділу формування політики сільського розвитку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України  Шупик Сергій Миколайович і запевнив у готовності до співпраці.

IMG_1627.jpg

Загалом виступаючі були одностайні у думці, що мікрозрошення має значні перспективи як у частині розширення площ його застосування, у тому числі і для поливу зернових, зернобобових, круп’яних, технічних, лікарських та ефіроолійних культур, так і у розширенні сфери його застосування, зокрема, для боротьби із приморозками, атмосферними посухами, внесення пестицидів, ріст регулюючих препаратів тощо. Вирішення комплексу наукових завдань, які окреслені науковцями НААН в Стратегії і над якими вже працюю потужна команда фахівців, дозволить підвищити надійність технологічного процесу мікрозрошення, розширити його функціональні можливості, підвищить еколого-економічну ефективність зрошуваного землеробства в цілому.

Довідково: Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. № 688-р., передбачено додаткове проведення поливів на загальній площі 1,18 млн га та визначено, що розвиток зрошення повинен базуватись виключно на новій техніко-технологічній основі, у тому числі – впровадженні сучасних ресурсо- та енергоефективних, а також екологічно безпечних способів поливу, якими, у першу чергу, є способи мікрозрошення.

IMG_20200722_105556.jpg

За даними Міжнародної комісії з іригації та дренажу (МКІД) станом на 2018 рік способами мікрозрошення поливалось у світі біля 17,5 млн га, що складає 5,2 % від загальносвітової площі зрошуваних земель (331 млн га).

За даними Держводагентства в Україні у 2019 році фактично поливалось 532 тис. га, з них краплинним зрошенням – 68,2 тис. га або 12,8 %. Близько половини усіх площ мікрозрошення розташовано на Херсонщині, а у розрізі сільськогосподарських культур переважають овоче-баштанні і картопля – 53 % та багаторічні (плодово-ягідні і виноградні насадження) – 38 %.

Важливим фактором у популяризації мікрозрошення сільськогосподарських культур відіграють дослідження вітчизняних науково-дослідних установ. В Україні дослідження впливу мікрозрошення на систему «ґрунт-рослина-навколишнє середовище» було розпочато ще в кінці 60-х – на початку 70-х років вченими Мелітопольської дослідної станції зрошуваного садівництва, Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації та Інституту «Укрдіпроводгосп». З 1986 року в Українському науково-дослідному інституті гідротехніки і меліорації (нині – Інститут водних проблем і меліорації НААН) функціонував інженерний центр мікрозрошення, на який наказом Мінводгоспу було покладено функції координатора наукових досліджень за цим напрямом на теренах колишнього СРСР.

IMG_20200722_115159.jpg

У системі НААН способи мікрозрошення, крім Інституту водних проблем і меліорації НААН, досліджують Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка ІС, Інститут зрошуваного землеробства НААН, Інститут рису НААН, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», Інститут овочівництва і баштанництва НААН. Окрім того, такі дослідження проводять заклади вищої освіти: Миколаївський національний аграрний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Херсонський державний аграрно-економічний університет, Національний університет водного господарства та природокористування, Дніпровський аграрно-економічний університет, Уманський національний університет садівництва.

IMG_20200722_105655.jpg

 

 


Повернення до списку