23.06.2020
Особливості селекційної роботи з карпатськими бджолами – науковці Інституту бджільництва імені П.І. Прокоповича розробили відповідну програму
Селекційна
робота у бджільництві ведеться не з окремими біологічними особинами, а з бджолиною сім’єю загалом, як з окремою біологічною одиницею, що утворюється з множини повноцінних особин жіночої статі (бджолиних маток і робочих бджіл) та чоловічої статі (трутнів). Присутня при цьому як генотипова, так і фенотипова мінливість кожної бджолосім’ї накладає свої особливості на організацію направленої селекції під час роботи з видом Apis melifera. В залежності від поставлених цілей і завдань, за селекції бджіл використовують масовий та індивідуальний відбір, розведення по лініям чи по типам, міжлінійну, міжтипову гібридизацію в межах однієї чи кількох порід. При цьому, для сталого в часі розведення та покращення селекційної групи бджолосімей необхідно зберігати різноманіття їх генетичних алелів. З цією метою у відділі розведення і селекції карпатських бджіл ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» розроблено програму «Селекція карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції», пристосована до місцевих умов. Реалізація цієї методики передбачає селекцію бджіл за типами. За створення типу використовується множина видатних чистопородних неспоріднених маток, нащадки яких певний час розводяться по окремих селекційних групах. За цією програмою успішно створено типи бджіл «Вучківський», «Колочавський», «Говерла» та «Рахівський». Перші три 2009 року визнані експертною комісією Мінагрополітики, як селекційне досягнення. На сьогодні створено ще один тип – «Синевир», який очікує проходження апробації.
Бджоли типу «Вучківський» мають характерні для чистопородних карпатських бджіл величини породовизначальних ознак. Робочі особини сріблясто-сірі (рис.1), миролюбні, печатка меду переважно світла (суха) без чітких окреслень границь комірок, зимостійкі, мають підвищену стійкість до проносних захворювань, малорійливі, пристосовані до збирання нектару з низьким вмістом цукрів; інтенсивний розвиток сімей починається вже рано весною.
Яйценосність маток висока (1800-2400 яєць на добу), що забезпечує нарощування сили бджолиних сімей до медозбору з ранніх медоносів (садові, кульбаба, вербові, біла акація, ріпак озимий тощо). За сприятливих умов при збиранні нектару з сильних медоносів продуктивність сімей типу «Вучківський» становить 80-
Робочі бджоли типу «Говерла» виділяються дещо більшими розмірами тіла. Так, вони мають достовірно більший хоботок (М±m=6,85 мм), а це деякою мірою вказує на високу їх ефективність як запилювачів рослин з глибоким заляганням нектару. Аналіз забарвлення тергітів черевця робочих бджіл і трутнів свідчить про його однотипність, але в маток воно різноманітне – від темного до світло-коричневого (рис. 2).
Товарний вихід меду по пасіках на сім’ю даного типу коливається від 63 до 86 кг.
Робочі особини і трутні типу «Рахівський» мають однотипне забарвлення тіла та за породовизначаючими ознаками відповідають самим високим вимогам стандарту до карпатської породи бджіл. За цими ознаками вони знаходяться на рівні з раніше відселекціонованими типами «Вучківський» та «Говерла». Слід зазначити, що у робочих бджіл створеного типу колір опушення тергітів черевця дещо відмінний від бджіл, наприклад, типу «Вучківський». Якщо в останніх він світло-сірий, то в перших – тьмяно-сірий (рис. 3).
У другій половині активного періоду, за відсутності в природі медозбору, бджолині матки скорочують відкладання яєць, чим досягається економне витрачання кормів, а тимчасове незначне їх послаблення компенсується бурхливим надраннім весняним розвитком, тому нерідко весною при першому огляді сімей у гніздах буває бджіл більше, порівняно з тим, як вони йшли в зиму.
На сьогодні завершено створення ще одного типу карпатських бджіл – «Синевир», бджоли якого мають характерні для чистопородних карпатських бджіл величини породовизначальних ознак, а саме: кубітальний індекс 2,65; дискоїдальне зміщення позитивне у 98,5% випадків; випукла форма крайньої границі воскового дзеркальця п'ятого стерніта у 100% випадків, довжина хоботка
ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», спираючись на багаторічний практичний досвід реалізації селекційних програм у галузі бджільництва, зокрема, при роботі з карпатськими бджолами, в тісній співпраці з чеськими колегами, впровадив в національну наукову практику використання програмного забезпечення «Beemorph», що дозволило використовувати принципово нові високоточні методи досліджень. Для забезпечення цілісного використання програми, співробітники відділу розробили алгоритм та взяли участь в створенні кінцевої програми для біометричного обчислення низки морфометричних показників, що отримала назву «Beemorph & Beemetry». На сьогодні, вона дає можливість вирішувати цілий спектр селекційних завдань, що стоять перед селекціонером.
Одним із основних резервів задоволення зростаючого попиту на мед і продукцію бджільництва та особливо в країнах Євроспільноти, є селекційна робота, направлена на підвищення медової продуктивності бджіл, стійкості до захворювань тощо. Одним з методів досягнення цієї мети є використання ефекту гетерозису.
Існує великий досвід отримання і успішного використання міжпородних помісей бджіл у виробництві, але цей метод має суттєвий недолік, оскільки вимагає недопущення виникнення неконтрольованих поколінь гібридів, які як правило, вже не проявляють очікуваного рівня продуктивності. До того ж, існує ризик неконтрольованого схрещування місцевих бджіл із завезеними, тому для отримання покоління бджіл з підвищеною продуктивністю доцільніше використовувати внутрішньо-породне схрещування, яке дає більш позитивний ефект ніж міжпородне.
Матеріалом для отримання таких гібридів на зараз можуть служити відселекціоновані внутрішньопородні типи карпатських бджіл. Низкою виробничих досліджень доведено доцільність їх використання для отримання ефекту гетерозису на помісному поколінні бджіл за різних варіантів схрещування між собою різних типів даної породи. Як наслідок, за однакового рівня матеріальних витрат та умов догляду, продуктивність гібридних бджолосімей на 8-31 % вища, порівняно з бджолами, які мають не гібридне походження
Рис.1 Матка і особини сім’ї бджіл типу «Вучківський»
Рис. 2 Матка і робочі бджоли типу «Говерла»
Рис. 3 Матка і робочі бджоли типу «Рахівський»
Рис. 4 Матка та робочі бджоли новоствореного типу «Синевир»
На фото: Проведення обліку медових запасів у дослідних гібридних сім’ях на пасіці фермерського господарства Дуб-Рава у селищі Берегуйфолу Берегівського району Закарпатської області, після медозбору з садових та акації.
За матеріалами Керека С.С., завідувача відділу селекції і розведення карпатських бджіл ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича»,
вул. академіка Заболотного, 19, м. Київ, 03143