Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Іноземні компанії замовляють нам агротехнічні дослідження, -  Ігор Семеняка, директор Інституту сільського господарства Степу НААН 05.05.2020

Іноземні компанії замовляють нам агротехнічні дослідження, - Ігор Семеняка, директор Інституту сільського господарства Степу НААН

Питання продовольчої безпеки для держави не менш актуальне, ніж боротьба з коронавірусом. Які прогнози щодо цьогорічного врожаю, враховуючи несприятливі погодні умови? Чи є в аграріїв можливість під час кризи зекономити на посівній кампанії без втрат для врожайності? Як у цьому їм допомагають науковці з Кіровоградщини? Як виживає українська аграрна наука? Які переваги вітчизняних сортів і гібридів сільськогосподарських культур та чого їм бракує крім реклами? Як не купити замість оригінального насіння підробку? Про це та інше видання “Без купюр” поспілкувалося в рамках проєкту «Business view» з директором Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України, кандидатом сільськогосподарських наук Ігорем Семенякою.

 

– Треба сказати, що аграрії щороку знаходяться в якихось незвичних умовах. Цей рік також не є типовим, особливо для озимих культур, оскільки метеорологічної зими цього року практично не було. Це поставило виклики, як перед науковцями, так і перед виробниками – як бути, що робити, які заходи застосовувати. Те, що культури перезимували – це добре. Але коли вони почали відновлювати свій ріст і вегетацію – були заморозки. І від того, хто які технології використовує, хто які сорти вирощує – залежатиме врожай. Тому що зимостійкість не просто культур, а сортів є різна. Дуже сильно постраждали ріпаки, що були недорозвинені в осінній період або перерощі, певною мірою постраждали ячмінь і озимі. Хто посіяв дуже рано ячмінь ярий – завдано певної шкоди, але не смертельної, хоч і пригнічені посіви.  Окремі сорти озимої пшениці не вітчизняної селекції не виховані в наших умовах – теж зараз у не найкращому стані. Тому треба проводити обстеження. Проте більшість сортів, а це відсотків на 90 сорти вітчизняної селекції, особливо в нашому регіоні, витримали ці несприятливі умови. Тому озима група забезпечить врожайність не нижче середнього показника. Але ми прогнозуємо, що заморозки навесні призвели до пізнього відновлення вегетації, рослини зменшили інтенсивність свого росту і розвитку, відповідно недобір врожаю може сягати 15-25 відсотків.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства відзначають збільшення у структурі посівів ярої групи частки кукурудзи та соняшника, зменшення ячменю, сої та цукрового буряка. Які культури, на вашу думку, сьогодні є оптимальними, враховуючи погодні та економічні умови?

Науковці завжди на тому стоять, що все повинно бути збалансовано – як ставлення до ґрунтів, щоб вони не зазнавали такого катастрофічного падіння родючості, так і  в економічному аспекті. І ми, як учені, шукаємо золоту середину – допомагаємо аграріям зробити якнайкраще. Наприклад, сіяти пшеницю по гороху значно краще, ніж по кукурудзі чи по соняшнику, однозначно врожайність у півтора-два рази більша. Але ж горох – культура, яка підвищує родючість, забезпечуючи грунт азотом, на жаль, економічно не рентабельна. Тому ми за те, щоб збалансовувати у сівозміні – озиму групу з ярою, технічні культури, олійні – із зерновими, обов’язково згадувати за бобові. Нехай це буде технічна культура соя – водночас вона відіграє роль бобової, яка поліпшує або принаймні не знижує родючість грунту й рентабельність даної культури висока.  Також слід зауважити, що кукурудза сьогодні в Україні значно розширила площі й обсяги продажів на експорт. Бо вона як в технологічному плані, так і в сортовому більш прогресивна, ніж інші культури. Ну, і традиційно – соняшник. Це найбільш економічно вигідна культура, але створює проблеми в сівозміні для наступних культур. Тут треба вивчати, що після соняшника з запасом вологи, тому що в різних господарствах по-різному, що можна сіяти після нього і по яких культурах його сіяти, щоб отримати високий врожай. Якщо мова йде про гібриди, то вони можуть бути різні – традиційні, стійкі до вовчка, до певних видів гербіцидів… Збалансованість посівів таких трьох культур як соя, кукурудза і соняшник – визначає економіку держави  і агроформувань. І аграрна наука, враховуючи, що ми вже розуміємо, що відбувається з озимою групою, зараз має правильно розставити технологічні аспекти вирощування цих культур, щоб мінімізувати ризики від посухи.

Аграрії можуть у цьому питанні проконсультуватися з вашим інститутом?

Якщо це добрий господар, то розуміє, що поради ніколи не бувають зайвими, особливо від науковців. Наш же й інститут називається – “сільського господарства Степу”. У нас багаторічні дослідження, у нас сівозміни 15-річні, з різним насиченням культур, ми все економічно обраховуємо і бачимо, коли допустимо, а коли вже не можна перенасичувати грунт тією чи іншою культурою. От, наприклад, чи можна незмінні посіви? Ми зараз кажемо, що якщо соя, то можна. Хоча ще до недавнього часу, вважалося, що ні. А досліди показали, що це економічно доцільно, але треба застосовувати певні заходи. Так само соняшник – можна його застосовувати 10 відсотків у сівозміні, можна й 50 відсотків – в окремих випадках, але з короткою ротацією, і після цього потрібна система відновлювальних заходів.

На сайті профільного міністерства зазначається, що українські аграрії на 100% забезпечені посівним матеріалом і на 80% дизпаливом. Хоча ще восени на Кіровоградщині перекривали дороги і скаржилися на низькі закупівельні ціни на збіжжя, що не дозволяли їм підготуватися до весняних робіт. Ви напряму спілкуєтеся з сільгоспвиробниками, все насправді так добре, як вважають у Києві?

Чому аграрії восени перекривали траси? Згідно з планами, затрати були понесені високі, а ціни, які були в попередні роки, раптом знизилися по всіх, навіть по маржинальних культурах. Зрозуміло, що рентабельність була на межі. Але з того часу ціни змінилися, почали зростати під новий рік і після нового року. Тому той, хто не поспішав продавати, в кого не було зобов’язань по кредитах, майже вийшов на той рівень цін, що був рік тому.

Що ж до насіння, то його наявність може перевищувати попит на 100%, 110 і більше відсотків.  Інше питання, ким це контролюється.  Тут дуже хочеться, щоб профільне міністерство зайнялося питанням контролю. Сьогодні ми допомагаємо сільгоспвиробнику перевірити, чи відповідає посівна придатність заявленим якостям чи ні. На жаль, підробок дуже багато і може навіть у мішку із імпортного гібрида бути незрозуміло яка фракція і взагалі не те насіння.

А якщо говорити не про підробки, а про пристосованість наших і імпортних сортів і гібридів до наших умов. Чи є різниця?

У нас на полігоні щорічно понад 500 сортів гібридів і 14 сільськогосподарських культур. Зараз, наприклад, досить добре видно, як розвиваються озимі культури. На жаль, для тих, хто полюбляє іноземну селекцію, ми спостерігаємо, що не витримують рослини цих сортів такі умови. Це не означає, що вони не оригінальні. Вони – оригінальні, від фірм поставлені для випробувань, демонстрацій і порівнянь із нашими сортами і гібридами. Хоча є й ситуації, коли неконтрольовано заходить у дрібні господарства насіння, яке навіть не є повноцінним посівним матеріалом. А тому є компанії, які з-за кордону привозять до нас на випробування в наших умовах своє насіння, і фермери привозять. А той, хто ризикує і не перевіривши просто сіє, то може потрапити в дуже неприємну ситуацію, коли або сходи будуть не такі, як очікувалося, або взагалі не ті рослини. Що стосується вітчизняного насіння, то ми менше рекламуємося,  в нас менше на це є грошей, але й ціна наших послуг і нашого насіння у 5-7, а в окремих випадках у 10 разів менша, ніж імпортного. Бо імпортне закладають в ціну як раз такі маркетингові речі – “розкрутку”, рекламу, наймають торговельні компанії, оскільки самі тут не торгуватимуть.

В Україні всі розуміють, що держава практично не фінансує науку, але при цьому ніхто не розуміє, як вона виживає. Розкажіть загалу, як вашій науковій установі вдається виживати і розвиватися, та чим ваші напрацювання можуть бути корисними сільгоспвиробникам.

Дійсно, фінансування нашої установи за останні 4 роки не перевищує 8-12 відсотків. Минулого року це було 8 відсотків від потреби, і при цьому ми сплатили в чотири рази більше податків у державу, ніж отримали від неї коштів. Тому сказати, що держава нас фінансує, не можна. Ще один такий показник – на гривню бюджетного фінансування наша установа забезпечила 10,33 гривні надходжень до спеціального фонду. Ось, так ми виживаємо. Тобто ми не отримуємо гроші – ми їх заробляємо.

Те, що ми на периферії, то аграрна наука і повинна бути на землі. Набагато гірше тим, хто працює на асфальті і вважає, що розуміється в сільському господарстві. Тому, чим ближче ми до аграрія, чим ближче ми до землі, тим більше достовірної інформації ми можемо дати. Вона буде більш виважена. І консультативна робота – це третина наших доходів. Ми працюємо з господарствами і підбираємо найкращі варіанти по сортах, по технологіях, сортові техніки, збалансованість по сівозмінах.  У тому числі проводимо дослідження родючості грунтів і для цього маємо атестовану лабораторію. Лабораторія проводить дослідження якості грунту на показники як гумусу, так й інших мікро- й макроелементів. При цьому визначаємо якість продукції, бо держава цю функцію також втратила. Хлібні інспекції вже не контролюють, хто якої якості пшеницю завозить на елеватори. Наші послуги платні, офіційні, таким чином ми заробляємо кошти на свою діяльність.

І, зрозуміло, реалізуємо свій насіннєвий матеріал. Селекція в нас є ячменю ярого, сої – спільна селекція з Інститутом зернових культур, кукурудзи, селекція спарцету, коріандру. Тобто спектр культур і спектр сортів і гібридів. У цілому це 28 об’єктів інтелектуальної власності.

Ми навіть займаємося селекцією тваринництва, ВРХ – молочного і м’ясного напрямку. Маємо на все це патенти. У нас 24 сорти з патентами, на підставі яких ми власне вирощуємо і продаємо нашим дослідним господарствам і товаровиробникам посівний матеріал. І знову ж таки, майже половину наших доходів складає саме консультаційна робота і насінництво, і ще один аспект… Чому ми є Інститутом, і наш статус підвищено з дослідної станції, – ми уже багато років працюємо з зарубіжними компаніями, вони нам замовляють дослідження. Якщо хтось вважає, що в нас немає достойних науковців, то якби це було так, нам би не замовляли і не платили гроші такі компанії, як Монсанто, Баєр. Французи, німці, американці нам замовляють проводити агротехнічні дослідження, дослідження з випробування їхніх же сортів і гібридів. Для того, щоб бачити, як вони можуть конкурувати з нами, а ми з ними.

Чи можна зекономити на агрохімічних засобах без шкоди для врожаю?

Повністю не можна і недоцільно. Я думаю, виробники йтимуть на те, щоб заплатити на 10 чи 15 відсотків дорожче, але застосовувати препарати.  Якщо ж сьогодні не можна купити певну групу гербіцидів, то треба думати про так звані біоадаптивні технології, завдяки яким ми можемо оптимізувати структуру посівних площ, розмістивши ті чи інші культури. Знаючи, що там буде проблема з системою захисту, ми можемо зорієнтуватися. Є різні технології, але все це дуже індивідуально, для кожного поля і для кожного господарства. В цілому наука має повний набір інструментів, як у хірурга. Є набори технологічних моментів, в тому числі і сівозмінного фактору, сортового, різних агротехнічних засобів. І ми готові ділитися ними з товаровиробниками.

 Наталя Кривошей, шеф-редактор "Без купюр"


Повернення до списку