Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
13.08.2016

Спецпроект «Науковий підхід» компанії «Shell» в Інституті садівництва НААН

Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи, кандидат сільськогосподарських наук Інституту садівництва НААН, – автор нових сортів чорної смородини і порічки. Але перш ніж новий, хай і дуже привабливий і смачний, сорт «піде» у сади потрібні роки, активна промоція, ринкова мода й успіх. Про пік популярності волоського горіха й фундука в Україні, консервативних фермерів і боротьбу з шкідниками вчений розповів в межах спецпроекту «Науковий підхід» компанії «Shell». 

Про нові сорти  
У світовому промисловому садівництві поки що немає нових сортів плодових чи ягідних культур, створених із використанням ГМО. Зазвичай практикується традиційна селекція, коли ви берете пилок із квітки одного сорту і переносите на квіти (маточку) іншого. Потім висіваєте насіння з отриманих плодів і робите відбір із тої великої кількості сіянців, які одночасно схожі і не схожі один на одного, вибираєте з них кращі за набором цінних селекційних ознак. Це називається контрольоване схрещування. Наш інститут зареєстрував 13 сортів смородини чорної і шість сортів порічки, в окремих я також співавтор, нині чотири сорти перебувають на стадії державної реєстрації. Окрім того, у нас є власні сорти яблуні, груші, вишні, черешні, аличі, абрикоси, суниці, аґрусу, малини, жимолості їстівної. На сьогодні у державному реєстрі більше ста сортів нашої установи, придатних для поширення в Україні. Кожен сорт науковець-селекціонер називає самостійно. Назви сортів нерідко відображають місцевість, де вони були створені (Стрийська, Львівський сувенір) чи, наприклад, перші враження від плодів (Казкова, Черешнева, Красень Києва), чи визначні події (Незалежність) тощо.  
 
Впроваджувати вітчизняні сорти за кордоном непросто, хоча певний досвід маємо – як позитивний, так і негативний. Зацікавлені розсадники зазвичай не купують ліцензію на право поширення сорту відразу, а спочатку беруть його на випробування, вивчають у своїх умовах, і лише за результатами приймають рішення. Українські сорти за межами держави, по суті, не захищені, тому що патент, який ми отримуємо в Україні, діє тільки на її території. Якщо ви хочете захистити свій сорт в іншій державі, ви повинні зареєструвати його там. Наприклад, в ЄС така процедура займає біля трьох років і коштує декілька тисяч євро, чого державна установа не може собі дозволити. Відтак усі витрати оплачує зацікавлена сторона – за випробування, реєстрацію і захист сорту на території поширення, а Інститут лише згодом буде отримувати передбачену винагороду – відрахування роялті.  

Про мрію і агромоду  
Мрія будь-якого селекціонера – створити універсальний сорт, такий, щоб в одній рослині можна було зібрати усі найкращі характеристики, які би відповідали найвищим вимогам чи стандартам. Але з природою не так просто, вона все одно вносить свої корективи. Можна створити щось близьке до мрії, але ідеалу поки що не досяг ніхто. Створити рослину, щоб на одному стеблі була і малина, і шовковиця, і яблуко – для сьогоднішньої науки недосяжно, та й не потрібно. Такі речі можуть бути цікавими як унікальна новинка для домашнього садочка, а якщо мова йде про промислове вирощування – не потрібно, щоб на одному кущі росли різні плоди. Навпаки – усі однакові, привабливі і такі, що відповідають чинним вимогам. Насправді науковці не задають моду. Головний законодавець моди – ринок, а ми стараємось забезпечувати його потреби. Останні кілька років є мода на горіхи, всі хочуть садити грецький горіх, фундук. Спеціально для цього ми утричі збільшили потужності тепличного комплексу, щоб живцями розмножувати фундук, бо маємо замовлення від садівничих господарств. Ще 3-4 роки тому була дуже затребувана чорна смородина. Зараз у тренді малина, чорниця високоросла (лохина), вишня та черешня. Час від часу якась культура має пік своєї популярності в силу обставин, які склалися на ринку та світових тенденцій розвитку. Як правило, це зростання споживання плодів конкретної культури, яке формує привабливу ціну свіжих фруктів чи продуктів їхньої переробки та наповненість ринку такою продукцією. В окремі роки в силу несприятливих погодних умов чи стихійних лих спостерігається недобір урожаю, який створює дефіцит на ринку, сприяє стрімкому зростанню цін на плоди і також спонукає виробників до закладання нових насаджень. Нині у світі невпинно зростає попит на плоди, споживання яких позитивно впливає на здоров’я і самопочуття людей, уповільнює процеси старіння, запобігає розвитку хвороб. Саме тому так популярна чорниця високоросла (лохина), інші досі маловідомі і малопоширені культури (жимолость їстівна, ожина, обліпиха, ірга, актинідія), які також стають дедалі популярнішими й в Україні. 

Про комерційні сорти і яблучний консерватизм  
 У світі дуже велика конкуренція в багатьох сортах і культурах, тому що це комерційний продукт. Наша країна – одна з небагатьох, де селекція ще ведеться за бюджетні кошти. За кордоном створюють різні об’єднання, консорціуми розсадників, які фінансують створення нових сортів. Відповідно, вони дуже активно й ефективно у плані маркетингу впроваджують їх на світовому ринку. Є культури, де вітчизняні сорти більш конкурентні, десь менш. Наприклад, по сортах яблуні чи суниці важко конкурувати – у світі величезний вибір сортів, і майже кожен з них має свої переваги й недоліки. З культурами, які швидше вступають у плодоношення, трішки простіше, наприклад, з сортами ягідних культур. А з яблунею, грушею не все так просто – їх нові сорти вимагають багато часу на вивчення і впровадження. Так, зараз у світі нараховується понад 20 тис. сортів яблуні, а з них основних, комерційних, не більше десяти: Голден Делішес, Ред Делішес, Айдаред, Фуджі, Гала, Ельстар та деякі інші, які споживачі добре знають, люблять і хочуть придбати. До цього переліку можна також віднести і найбільш поширений український сорт Ренет Симиренка. Вивести новий сорт на ринок – це складне завдання, навіть якщо він на голову вище існуючих – ніхто (чи майже ніхто) не буде активно купувати незнайомий продукт. Тому розсадники і виробники плодів вкладають немалі гроші у промоцію і просування сортів на ринок.  


Джерело: http://science.platfor.ma/oleksandr-yareshchenko/


Повернення до списку