Постанова Загальних зборів Національної академії аграрних наук України "Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні"

Загальні збори Національної академії аграрних наук України обговорили доповідь віцепрезидента НААН академіка НААН Лупенка Ю.О. «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні та зазначають, що Національна академія аграрних наук України, здійснюючи наукове забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу, значну увагу зосереджувала на напрямах переробки сільськогосподарської продукції.

Повномасштабна військова агресія накладає значні виклики на функціонування економіки країни, порушуючи інвестиційні стратегії та створюючи великий тиск на ключові галузі, загрожуючи стабільності та соціоекономічному зростанню країни. Особливо суттєвими є наслідки для агропродовольчого сектору ‒ системи господарських структур і підприємств, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, а також виробництвом, переробкою, збутом та постачанням харчових продуктів. Цей сектор є критично важливим для загального функціонування економіки України та досягнення продовольчої безпеки.

Діяльність агропромислового комплексу України, основними ланками якого є сільське господарство і харчова промисловість, пов’язана із забезпеченням повсякденних потреб й досягненням продовольчої безпеки населення, а також розширенням експортного потенціалу.

Серед основних проблем розвитку агропродовольчого сектору вирізняються такі:

• у галузі тваринництва через низький рівень придатності для виробництва приміщень збільшується капіталомісткість продукції тваринництва і не забезпечується її достатня якість. Суттєвою є проблема скорочення поголів’я великої рогатої худоби. За період активних воєнних дій в Україні (2022-2024 рр.) поголів’я корів зменшилося майже на 14% – від 1,54 до 1,26 млн голів. Складною є ситуація у молочній галузі. Знижується виробництво молока-сировини і товарність продукції. Важливою проблемою для м’ясної і молочної галузей є зменшення споживчого попиту через зростання цін на продукцію та зниження реальних доходів населення;
• у хлібопекарській галузі має місце проблема якості зерна, яке маркується згідно зі стандартом на зерно, прийнятим у 2019 році, за 1–4 класами. Із 22,6 млн т зерна пшениці зібраного в Україні, лише 4% придатне для хлібопечення за необхідних для гарантування продовольчої безпеки 3,8 млн т. До критичних проблем виробників хліба й борошна, як і для всієї промисловості, відносять зростання цін на логістику та високі ризики порушення енергопостачання через війну в Україні;
• щодо ситуації у цукровій галузі – підприємства спроможні виробляти до 2 млн т продукції та забезпечувати її експорт. Через війну в Україні посівні площі цукрового буряка зменшились, але урожайність культури 2022 року була найвищою за останні 5 років. Зважаючи на експортоорієнтованість галузі, нагальними є проблеми пошуку логістичних шляхів та країн-імпортерів українського цукру, зниження непродуктивних витрат, забезпечення подальшої переробки відходів виробництва.

Загальною проблемою для всіх переробних підприємств харчової промисловості є суттєве зростання цін на енергоносії – газ і електроенергію, інші складові собівартості, також на бензин та дизельне пальне, що впливає на вартість транспортної логістики. 

Збройна агресія нанесла надзвичайні збитки державі, зокрема й довкіллю, ріллі, виробничим і логістичним потужностям, інфраструктурі, житловому фонду та людському капіталу. Суму шкоди довкіллю оцінюють у 57 млрд дол. США. Збитки аграрного сектору за час війни перевищили 40 млрд дол. США. Тому необхідно не лише відновити втрачене довкілля і території, а й надати поштовх його подальшому інноваційному розвитку на шляху до асоціації України з ЄС.

Враховуючи значення агропромислового комплексу у суспільному житті українців, підвищення ефективності переробки сільськогосподарської сировини має стратегічне значення для повоєнної відбудови України. У листопаді 2024 р. було схвалено Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій України на період до 2030 року, де однією із стратегічних цілей визначено задоволення суспільних потреб у високоякісних, поживних і безпечних харчових продуктах та досягнення продовольчої безпеки. 

Планом заходів з реалізації цієї цілі передбачено вирішення двох завдань:

• забезпечення реагування виробників сільськогосподарської продукції на суспільні потреби у харчових продуктах і системі охорони здоров’я, включаючи високоякісні, безпечні та поживні харчові продукти, вироблені з урахуванням принципу сталого використання природних ресурсів, а також покращення благополуччя тварин й забезпечення їх стійкості до антимікробних препаратів;
• забезпечення продовольчої безпеки за напрямами «Продовольча безпека», «Україна як один із гарантів світової продовольчої безпеки» та «Підвищення рівня просування українського продовольства на зовнішній ринок».

Разом з тим, високий потенціал сфери переробки сільськогосподарської продукції використовується ще далеко не повністю. Частка валової доданої вартості виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів становить лише 5 %. В її структурі домінує виробництво олії та тваринних жирів (19 %), м’яса та м’ясопродуктів (16 %), напоїв (13 %), тоді як частка перероблення та консервування фруктів і овочів, виробництво борошномельної та круп’яної продукції, молочних продуктів, хліба, хлібобулочних та борошняних виробів становить від 4 до 9 %.

Зберігається досить низьким рівень переробки основних видів сільськогосподарської продукції підприємствами. Найбільшим він є для насіння соняшнику (69,3 %), м’яса (61 %), молока (39,3 %), серед зернових культур – для гречки (29,3 %) та жита (23,6 %). Водночас, ще 2020 року на переробних підприємствах перероблялося 98,9 % насіння соняшнику, 55,9 % гречки, 35 % соєвих бобів.

Важливим чинником забезпечення ефективного функціонування аграрного сектору є вітчизняна аграрна наука, що обґрунтовує шляхи, інструменти і механізми розв’язання проблем агропромислового та сільського розвитку. Одним із пріоритетних напрямів діяльності Національної академії аграрних наук України 2024 року було дослідження актуальних проблем і обґрунтування першочергових заходів для ефективного розвитку інтеграційних процесів аграрного сектору України з Європейським Союзом, підготовки та закріплення у відповідних законопроєктах оновленої державної аграрної політики України з метою формування та запровадження регуляторних механізмів Європейського Союзу, а також удосконалення системи державного управління аграрним сектором економіки України та взаємопов’язаного розвитку сільських територій, збереження довкілля.

Перспективними для подальших досліджень залишається унормування до європейських вимог питань розвитку біорізноманіття, боротьби з негативними наслідками зміни клімату, використання водних ресурсів і розвитку меліорації, зближення політик у галузях рибальства та лісового господарства, реалізація положень Європейського зеленого курсу та Стратегії «Від лану до виделки». Особливої уваги заслуговує гармонізація механізмів захисту інтелектуальної власності, формування і використання роялті, розширення співпраці із європейськими науковими установами та громадськими організаціями аграрного спрямування.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення наукового супроводу розвитку технологій переробки сільськогосподарської сировини у повоєнній Україні й забезпечення впровадження досягнень фундаментальної та прикладної науки для реалізації потенційних можливостей харчової та переробної промисловості щодо досягнення продовольчої безпеки, Загальні збори Національної академії аграрних наук України 

1. Доповідь віцепрезидента Національної академії аграрних наук України академіка НААН Лупенка Ю.О. «Про перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» схвалити (доповідь додається).

2. Відділенням Національної академії аграрних наук України, Науково-організаційному управлінню: 

• активізувати роботу Науково-координаційної ради у сфері науки, освіти та розвитку харчової промисловості при Національній академії аграрних наук України шляхом організації ефективної співпраці з провідними науковими та освітніми науковими установами, органами державної влади, галузевими суб’єктами господарювання та громадськими організаціями (постійно);
• розширити співпрацю з установами, які підпорядковані Міністерству аграрної політики та продовольства України, зокрема Державною науковою установою «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів»; Українським науково-дослідним інститутом прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого та Українським науково-дослідним інститутом продуктивності агропромислового комплексу в частині організації й проведення спільних наукових досліджень, проєктів та наукових заходів (постійно);
• науковим установам НААН передбачити в планах наукових досліджень завдання за напрямами харчової і переробної промисловості з метою забезпечення сталого розвитку продовольчої системи та підвищення рівня продовольчої безпеки (упродовж 2025 року).

3. Відділенням Національної академії аграрних наук України:

• розробити пропозиції щодо сталого розвитку інноваційних систем землеробства для забезпечення виробництва конкурентоспроможної вітчизняної сільськогосподарської продукції (упродовж 2025-2030 років);
• розробити пропозиції щодо інженерно-технологічного забезпечення агропромислового виробництва, гнучких технологічних процесів і комплексів автоматизованих машин для виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції та її переробки (упродовж 2025-2030 років);
• поглибити дослідження щодо встановлення складу та властивостей органічних відходів сільськогосподарського виробництва та переробної промисловості для подальшого ефективного використання у циркулярній економіці, сприяння зеленим інноваціям у сільському господарстві (упродовж 2025-2030 років); 
• розробити пропозиції щодо розвитку карбонового землеробства та низьковуглецевих технологій вирощування сільськогосподарських культур в контексті мінімізації шкідливого впливу факторів мілітарного походження та зміни клімату (упродовж 2025 року).

• розробити Концепцію розвитку галузей коноплярства і льонарства в Україні на сучасному етапі та подати її на розгляд Президії НААН (грудень 2025 року);
• активізувати роботу щодо впровадження результатів наукових досліджень, розширення співпраці з підприємствами харчової промисловості і переробки сільськогосподарської сировини шляхом реалізації наукоємної продукції (постійно).

• розробити технології виробництва експортоорієнтованої продукції з метою уникнення ризиків, пов'язаних з нестабільністю кон’юнктури внутрішніх цільових ринків збуту продукції переробних галузей та харчової промисловості (упродовж 2025-2030 років);
• розробити новітні технології виробництва комбікормів, зокрема добавок, які можуть конкурувати з імпортованою продукцією за ціною і якістю як об'єктів конверсії рослинницької продукції через виробництво продукції тваринництва та продуктів її переробки (упродовж 2025-2030 років).

• розширити дослідження, спрямовані на відновлення тваринництва, щодо з’ясування механізмів антибіотикорезистентності бактеріальних зоонозних збудників і сучасних методів контролю якості та безпечності тваринницької продукції (постійно).

Відділенню аграрної економіки і продовольства:

• підготувати техніко-економічне обґрунтування біотехнологій комплексної переробки рослинної сировини з отриманням харчових продуктів і продуктів технічного призначення (травень 2025 року);
• розробити Концепцію розвитку безвідходних технологій переробки сільськогосподарської сировини та екологізації виробництв з отриманням альтернативних видів біопалив і органо-мінеральних добрив (жовтень 2025 року);
• підготувати пропозиції змін і доповнень до законів України, які сприятимуть стимулюванню суб’єктів господарювання щодо фінансування наукових розробок (упродовж 2025 року);
• розробити організаційно-економічну модель розбудови інфраструктури місцевої переробки сировини шляхом створення харчосмакових фабрик для організації безвідходного високорентабельного виробництва в усіх ланках агропродуктового ланцюга (упродовж 2025 року);
• науково обґрунтувати шляхи і механізми залучення інвестицій у сферу переробки сільськогосподарської продукції відповідно до Цілей сталого розвитку та повоєнного відновлення економіки України (упродовж 2025 року).

• розширити впровадження розробок з питань селекції та технологій вирощування сільськогосподарських культур, орієнтованих на конкретні потреби переробної промисловості (постійно);
• забезпечити організацію демонстраційних полігонів у наукових установах та державних підприємствах дослідних господарствах з метою пропаганди сучасних сортів сільськогосподарських культур вітчизняної селекції (упродовж 2025 року).