Виступ доктора технічних наук Л.М. Хомічака в обговоренні доповіді президента НААН Гадзала Я.М. на засіданні загальних зборів Національної академії аграрних наук України (16 грудня 2021 року)
Вирішення задачі раціонального використання енергії та зменшення викидів вуглецю у харчовій індустрії полягає у двох взаємозв’язаних напрямках:
1. Зменшення енергетичних витрат на одиницю товарної продукції. Так, на виробництво одного літру етилового спирту витрачається 0,5м3 газу, а на одну тонну переробки цукрових буряків цей показник становить 27 - 50м3. Ці витрати можуть бути значно зменшені за рахунок упровадження удосконалених теплотехнічних схем та прогресивних енергозберігаючих технологічних рішень, розроблених фахівцями Інституту продовольчих ресурсів, зокрема зменшення продуктових потоків за рахунок їх концентрування.
2. Виробництво біопалив (біоетанолу та біогазу).
Щорічна потреба в біоетанолі в якості добавки до всього обсягу палив, що виробляються в Україні, становить близько 1 млн. тонн (12,5 млрд. літрів). Традиційним для України є виробництво біоетанолу з відходів цукробурякового виробництва - меляси, проте його можна виробляти і з проміжних продуктів переробки солодких коренеплодів: бурякового (дифузійного) соку, цукрового сиропу, зеленої патоки тощо. Використання якраз проміжних продуктів для виробництва біоетанолу дає змогу збалансувати потреби України в цукрі та зберегти й розвинути земельні площі під вирощування цукрових буряків, що важливо як з точки зору сівозміни, так і з екологічної.
Поєднання виробництва цукру та біоетанолу в умовах цукрового заводу із напівпродуктів переробки цукрових буряків сприятиме вирішенню продовольчої та енергетичної проблем, збільшенню прибутковості підприємств. Це дозволяє реалізувати наступні переваги:
Ø залежно від кількості наявної сировини (цукрових буряків) маніпулювання відбором дифузійного соку та відтоками дозволяє легко змінювати в залежності від попиту вид та кількість отриманої продукції (цукру-піску, біоетанолу тощо);
Ø зменшити витрати палива на переробку цукрових буряків, оскільки виключення однієї чи двох ступенів кристалізації може до 20% скоротити загальні витрати палива;
Ø додатково переробити 14 млн. тонн цукрових буряків, що дасть можливість збільшити площу посівів цукрових коренеплодів на 400 тис. га та відповідно збільшити зайнятість населення в сільськогосподарському секторі України;
Ø орієнтовна загальна вартість проекту біоетанольної установки складає 31,76 млн. грн. Термін окупності – до 1,5 року.
Інститутом продовольчих ресурсів НААН розроблено схему інтегрованого виробництва біоетанолу та біогазу в умовах цукрового виробництва, що дає змогу регулювати кількість виробленої продукції в залежності від попиту та спільно вирішувати проблеми енергозабезпечення та екологізації виробництва.
Отримання газового палива з відходів власного виробництва - післяспиртової барди в умовах спиртового та жому — в умовах цукрового заводів шляхом їх метанового бродіння. Саме цей шлях є одним із реальних способів суттєвого зниження енергоємності етилового спирту харчового призначення на 30 - 40 %, біоетанолу на 80 - 90 %, цукру бурякового білого на 70 - 80 %. При цьому біогазові установки виконують роль очисних споруд, що переробляють органічні відходи, зменшують техногенне навантаження на довкілля, дають змогу, крім біогазу. отримувати високоякісні органічні добрива і, по суті, технологія виробництва біогазу є безвідходною. Вартість капітальних затрат на створення однієї біогазової установки складають приблизно 20 млн. доларів за терміну окупності 2 роки.
Проте широкому впровадженню інноваційних розробок в промисловість України гальмують суттєві законодавчі проблеми розвитку альтернативних видів палива з відновлюваної сировини, особливо стосовно стимуляційних заходів з виробництва біопалив, наявність неймовірно високого векселя під час транспортування біоетанолу, високий акциз на альтернативні палива, невідповідність кодів ЄС і України, тиск податкової і жорстокий контроль. Необхідно імплементувати європейські митні коди в Українське законодавство та відносити бвоетанол не лише до складу груп денатурованого спирту етилового, а як і у Європі до складу інших хімічних речовин CN 3814. Законодавство ЄС передбачає вільне переміщення денатурованих спиртів та хімічної продукції без фінансових гарантій. Відповідно небезпеки втрати державою акцизних надходжень не існує. Тому норму про механізм податкового векселя для біоетанолу за ставкою спирту етилового необхідно скасувати.